| автор |
сообщение |
sloboda89 
магистр
 
|
|
Vladimir Puziy
гранд-мастер
|
|
Anti_Monitor
магистр
|
|
sloboda89
магистр
|
|
Anti_Monitor
магистр
|
|
V-a-s-u-a
гранд-мастер
|
 17 января 2015 г. 09:10 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
Несподівано дізнався, що третя частина "Лісом, небом, водою" вже не менше року як побачила світ, що радує. І художнє офорлення книги сильно відрізняється від перших двох книг не в кращий бік, що засмучує. Не хочеться поливати брудом молоду художницю, що працювала над книгою, але малюнки на обкладинці перших томів були набагато більш самобутніми(на фоні типових посередніх ілюстрацій українських дитячих книг) і майстерними. Цікаво, що змусило видавців змінити художника?
Але то забагато уваги зовнішньому вигляду. Ніхто раптом не читав роману? Вкусіть мене, якщо я пам'ятаю, що було в перших книгах — якісь черви, вовкулаки, інженер, що спочатку наставляє головного героя, а потім стає кимось на кшталт антагоніста, пророцтво і ще, здається баба Яга з русалками(ну, вони насправді окремо, але всі присутні), — але їх читанння я завжди згадую з приємністю. Не чекаю, що десятиліття потому трилогію будуть вважати "Володарем кілець" нашого часу, але, наскільки пам'ятаю, написани книги і професійно, і натхненно. Цікавлюсь, чи вдалось завершити все то охайненько, чи залишились обірвані сюжетні лінії чи якісь інші приводи для розчарування?
UPD. Знайшов в мережі відгук — не дуже позитивний.
http://kazkarka.com/books/review/postapok...
|
|
|
Vladimir Puziy
гранд-мастер
|
|
17 января 2015 г. 15:15 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
цитата V-a-s-u-a вже не менше року
Насправді -- менше, ще у вересні її точно не було, хоча мали випустити до Форуму, але не встигли. Знаю це від автора.
Щодо ілюстрацій -- ну так скільки років минуло. Випустило інше видавництво; можливо, воно не змогло знайти чи домовитись із попереднім художником. |
|
|
igordunets
магистр
|
|
12 июня 2015 г. 00:02 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
Vladimir Puziy я читав. Доволі непогана антиутопія, у стилі Орвелла.
Світ досить детально описано, і персонажі пропрацьовані. Зацікавив оригінальний сюжет. Скільки читав книг — досі ще такого не зустрічалось.
В книзі повно філософських і соціальних роздумів, також можна знайти алюзії на сучасне суспільство, політичний устрій, правління і .т.д.
Особливо порадувала кінцівка. Одним словом, рекомендую до прочитання
|
|
|
Vladimir Puziy
гранд-мастер
|
|
йокумон
миродержец
|
|
12 июня 2015 г. 01:07 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
|
igordunets Якщо сподобалось, то спробуйте ще збірку "Чому я не втомлююся жити" цього ж автора. Купив її на минулорічному форумі видавців, і книга стала для мене відкриттям року, можна навіть сказати — шоком. Неймовірна річ!
|
|
|
eXteSy
философ
|
|
2 апреля 2016 г. 19:12 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
Ітак, прочитав я куплену, фактично, наугад книгу "Тінь" ("повівся" на анотацію):
 | Издательство:  Київ: Дуліби, 2013 год, 1000 экз. Формат: 84x108/32, мягкая обложка, 368 стр. ISBN: 978-966-8910-25-8 (серія) 978-966-8910-27-2 Серия: "Склянка крові з льодом" Аннотация: У книзі «Тінь» автор Євген Жердій розповідає про те, куди може привести неперспективне за всіма ознаками розслідування рядового київського журналіста із невеличкої бульварної газети, що спеціалізується на маніяках. Всі ж знають, що перевертнів не існує, і Ігор Байда теж це знав. Проте ці фундаментальні істини іноді дають слабину. У лісі з’являється перевертень, а в психіатричній клініці звичайний маніяк перетворюється на вампіра, а примари доводять людей до самогубств. Це вже не розслідування – це Пекло. Комментарий: Ілюстрації художника Альони Гнатюк |
|
Чесно кажучи, був приємно здивований, оскільки книга дуже сподобалася. Перш за все, по жанровій належності це хоррор з домішками детективу. Читається надзвичайно захопливо, постійно хочеться дізнатися "що там далі", книга, що називається, "не відпускає". Використано чимало типових для жанру жахів штампів, починаючи від приїзду журналіста в глибинку для написання матеріалу та таємничою психіатричною лікарнею і закінчуючи...та багато їх тут. Але поєднані вони, як на мене, дуже вдало і дійство безперервно тримає в напрузі. Є і недоліки: не дуже якісна робота коректора, а також окремі помилки новачка на кшталт коли гг описує свою зовнішність, дивлячись в дзеркало.
Однак любителям жанру жахів однозначно рекомендую до прочитання.
Суб’єктивну оцінку поставив би десь 8,5/10
|
|
|
йокумон
миродержец
|
|
28 ноября 2016 г. 22:09 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
Недавно прочитав на сайті "УП" інтервю з Анатолієм Дімаровим, там є такі рядки:цитата Юрій Мушкетик недавно написав невеликі оповідання, там є багато сильних художньо довершених речей. В одному він описує, як двох закоханих посадили на корабель, що летів у космос, щоб підтвердити ймовірне життя на одній із планет. І коли вони побачили цю незайману планету, бо ж позаду лишилася вкрай спаскуджена Земля, у них виникають думки: "Скажемо іншим, що тут можна жити, прилетять люди, знову урбанізація, і доведеться шукати інші світи". Урешті-решт вони відправили повідомлення на Землю, що на тій планеті високий рівень радіації й вони гинуть. Як сильно це написано!
Ніхто не підкаже про які саме оповідання йдеться?
|
|
|
килька 
новичок
|
|
11 февраля 2017 г. 22:12 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
о Владко и его книге Аргонавты Вселенной
описание проекта Серебряная птица, почти в точности совпадает с описанием ракеты в Аргонавтах
"Длина бомбардировщика 28 м, размах крыльев — около 15 м, сухой вес — 10 тонн, вес топлива — 84 тонны. Полный стартовый вес бомбардировщика около 100 тонн. ЖРД бомбардировщика, разработанный самим Зенгером без помощи группы Дорнбергера, должен был развивать тягу до 100 тонн.
Бомбардировщик должен был стартовать с катапультной установки длиной до 3 километров. «Серебряная птица» располагалась на стартовой тележке (салазках), которая приводилась в движение собственными ракетными двигателями вместе с присоединённым к ним самолётом. После 10 секунд работы скорость бомбардировщика на стартовой тележке должна была составлять около 500 м/с. После этого срабатывали пироболты, бомбардировщик отделялся от тележки и, набирая высоту, включал свой собственный ракетный двигатель через 36 секунд после старта на расстоянии около 12 км от места взлёта. Работа ЖРД самолёта должна была продолжаться 336 секунд до выработки запасов топлива."
проект Серебрянная птица — реально разрабатываемый , технически осуществимый
https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Silbervogel
в одно время писалось Владко и разрабатывалось Зенгером
потом, после войны , Сталин хотел украсть Зенгера
нечисто все это
|
|
|
Zirkohid
магистр
|
|
11 февраля 2017 г. 23:39 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
цитата килька в одно время писалось Владко и разрабатывалось Зенгером
потом, после войны , Сталин хотел украсть Зенгера
нечисто все это
Владко ніколи й не приховував, що перелопатив усю доступну літературу з теми, коли свій роман писав :-). На то вона й НФ, щоб ураховувати реальні досягнення науки й техніки свого часу. Але задля справедливості слід зауважити, що початково ракета з Аргонавтів стартувала з води, а естакада з'явилася щойно в 1956 році, в переробленому варіанті роману. |
|
|
килька
новичок
|
|
12 февраля 2017 г. 08:35 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
Владко в одно время с Лозино -Лозинским работал в Харькове, перед войной.
Не знаю , знакомы ли они были.
А после войны Лозино-Лозинский как раз занимался чертежами и документацией Серебряной птицы Зенгера-
https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Лозино-Ло...
Сразу представился стол в вишневом саду, послевоенном.
И два товарища , за доброю чаркою , обсуждают космические корабли ближайшего будущего , — они были в этом уверены.
|
|
|
slovar06
магистр
|
|
килька
новичок
|
|
12 февраля 2017 г. 13:31 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
|
Книга Зенгера " Техника ракетного полета " издавалась у нас до войны , и наверняка была в ХАИ учебником (?)
" К механике фотонных ракет" Е.Зенгер , 1958 год — в свободной продаже (?) библиотеках была.
По крайней мере, у меня на полочке очень давно стоит.
Конечно, сейчас это все предположения, игра
Но ведь могло же быть.
|
|
|
MarcusProbus
магистр
|
|
ssotis
философ
|
|
2 апреля 2017 г. 19:30 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
Доброго вечора всім!
Почав читати Геймана "Небудь-де" (КМ-Букс, 2017).
Ось вам кілька перлів:
- "приймати обійми кількох далеко не відразних молодих леді"
- "він був свіжоликим, хлопчакуватим юнаком"
- "замурзане обличчя пом'якшилося"
- "блимнула [очима] кілька разів, як сова, що ковтнула мишу, а та почала протестувати"
- "він повернувся до паба, а нудотне відчуття десь загубилося в дивині ситуації"
- "містер Вандемар розчавив череп тварини між вказівним і великим пальцем"
- "містер Вандемар трохи надуто сховав ножа"
- "навдивовижу невеличні палаци"
- "Ричард побачив Лондон велетенським, дивним, фундаментально незбагненним містом"
- "карта підземки — це така зручна вигадка, що полегшує життя, але ні в чому не подібна до реальних форм міста на поверхні — прямо як належність до політичної партії"
- "це було приємне місце й хороше місто, але за всі хороші місця треба платити, і є ціна, яку мусять сплачувати всі хороші місця"
- "колекція тролей"
Таке враження, наче книгу перекладав Гугл
|
–––
Ничто так не мешает видеть, как точка зрения |
|
|
penelope
авторитет
|
|
2 апреля 2017 г. 20:26 [нажмите здесь чтобы увидеть текст поста]
|
цитата ssotis Таке враження, наче книгу перекладав Гугл
А можна трохи докладніше, де що не так? Бо я тільки в частині випадків бачу щось не те, але я не носій мови.
Наприклад:
"замурзане обличчя пом'якшилося"
"містер Вандемар розчавив череп тварини між вказівним і великим пальцем" (пальцями? чи що тут не те?)
"приймати обійми кількох далеко не відразних молодих леді"
"це було приємне місце й хороше місто, але за всі хороші місця треба платити, і є ціна, яку мусять сплачувати всі хороші місця"
- тут не бачу проблем. |
|
|
цитировать
Київ: 