Винниченко В.

1936 Вічний імператив

Вухналь Ю. ( спр. Ковтун І. )

1931 Азіятський аероліт

Гадзінський В.

1920 Містерія (фантастичний нарис-п"єса у 3х діях з прологом та декораціями арт. маляра Ан. Петрицького; не видана) ЦДАМЛМ, ф.271, оп. 1, спр. 43, арк. 57 ЯЦ

Немало произведений Гадзинского, в основном критические выступления (статьи и рецензии за подписью «Оскар Рединг» и «Йосиф Грих»), а также стихи под своим именем, публиковалось в одесском журнале «Металеві дні» («Металлические дни», 1930-1932), который считался прямым наследником сборника «Блиски». Например, здесь напечатано его прозаическое произведение «Забастовка на фабрике «Уния» – отрывок из неопубликованного романа «Освобожденная Украина». http://archivsf.narod.ru/1888/vladimir_ga...

1927 Кінець (фант. повість)

1924 Айнштайн (космістсько-наукова поема)

Гжицький В.

1929 Чорне озеро (Кара-Кол)

Дніпровський І. (спр. Шевченко І.)

1934 Оствнній Главковерх (Балет у Главковерха)(?) — драма з умовно-фантастичними елементами + напівфантастичний образ Червоного Режисера, антипода Главковерха)

Еллан-Блакитний В.

1921 Електра (вірш)- утопічна радіо-поема

Забіла Н. спр. Забелло Н.

1927 Легенда про Червоного Звіра

1928 Пригоди автобуса (поетична казка)

1933 Паперовий змій

1933 Дивовижні й веселі пригоди Тараса : для дітей мол.-шк. віку / мал. Кеша. — Х.; Одеса : Молодий більшовик, (Одеса : 4 друк. ім. Леніна). — 60 с. (сумісно з О. Копиленко)

1937 Про дівчинку, яка нічого не їла / Мал. Й.Дайц. — [Х.; Одеса] : Дитвидав, [1937] (Одеса : 2 хромо-літогр.). — [11] с.

Зелез І. Канада

1926 Практична утопія (теорія в оповіданнях). Соціальна фантазія.

Ірчан М. (спр. А. Баб"юк)

1927 Радій (п"єса-утопія) —   ?

Іваненко О.

193. Три бажання

193. Чудесна квітка

193. Чарівне зернятко

193. Маяк

1935 Сандалики, повна скорість!

1936 Великі очі

Йогансен М.

1924 Комуна (утопічна поема)

1929 Резолюція

Кардиналовська Є. (Кардиналовська Л.)

1926 Загибель Щасливого Міста

1926 Сонця!

1928 Помилка

Касянюк С.

1922 Нова утопія

1923 Машинове весілля

Ковалів Л.

1929 ЦЕО

Копиленко О.

1926 Сеньчині пригоди (оповідання)

Кочерга І.

п"єси:

1910 Песня в бокале

1922 Зубний біль сатани

1926 Легенда про пісню ("Песня в бокале" у перекладі П. Тичини)

1928 Марко в пеклі (феєрія)

1932 Фаустіна (з елементами Ф.)

1933 Майстри часу

1933 Часовщик и курица ("Майстри часу" в авторському перекладі)

Кротевич Є.

1923 Син сови (п"єса-антиутопія)

Кузьмич В.

1924 Коюнбусто (рукопис) ЯЦ

1934 Висоти (оповідання)

1939 Океан (повість)

Левада О.

1938 Фауст і смерть (п"єса) – не закінчена

Лісовий П. (спр.Свашенко П.)

1932 Червона ракета (повість)

Манжос Б.

1925 У хвилях минулого

Ольжич О.

1917-1927 Дивна подорож (псевд. О. Невідомий)

Поліщук Валеріан

1919 На шляху до великого майбутнього (утопічний роман) роман-фантазія. Катеринослав. Рукопис в Інституті літератури, ф. 136. од.зб. 95, арк.7

1922 Асканія-Нова (поема)

1925 Європа на вулкані (поема) НМ

Пример (Кушнарьов) Роман

1933 "Еквівалент" (драма)

Самійленко В.

1888   Дві планети (вірш)

1918-25   Думи Буття (цикл віршів)

1924 Гея (поема)

Семенко М.

1924 (Оповідання про те, як герой на ім'я Михайль Семенко у Клубі Міжпланетної Комунікації робить доповідь про універсальний апарат, який перемагає час і простір) рукопис у фонді Семенка в Інліті

1927-29 Повема про те, як повстав світ і загинув Михайль Семенко (утопічна поема)

Сенченко І.

1921 Казка

1923 Фантастичне оповідання

1924 Меліорація НМ

1934 Напад великого кота

1936 Руді Вовки (повість)

Скляренко С.

1937 Пролог (роман) — відповідь на "Сонячну машину" Винниченка

Слісаренко О.

1926 Князь Барціла (оповідання)

1929 Чорний Ангел (роман таємниць типу конан-дойлівських)

Собко В. https://fantlab.ru/blogarticle41656

Тичина П.

1921 В космічному оркестрі

1923-початок 1950х рр. Сковорода (поема)

Троянкер Раїса

[1928] "Невеличка поема про старого професора"

Філянський М.

1925 Асканія-Нова (Пеан)

Хвильовий М. (спр. Н.Фитилёв)

1922 ...Прелюдія (оповідання)

Уривки (вірші) див. часопис УФО

На верхів"ї (вірш) див. часопис УФО

1921 В наш електричний вік (поема)

1922 Клавіятурне (вірш)

1929 Іван Іванович (повість)

Чернов (Малошийченко) Л.

1929 Пригоди професора Вільяма Вокса на острові Ципанго (М. Фоменко)

Шкурупій Г.

1923 Аерокоран (поема)

1929 Двері в день (повість)

Яновський Ю. (спр. Яновський-Гоголь)

1927 Поворот (оповідання)

1925 Мамутові бивні

1927 Пісня про друга (вірш з циклу "Пісні УТ")

1927 Байгород (з елементами Ф.)

1928 Майстер корабля (роман)

1937 Дума про Британку ( з елементами Ф.)

Ярина Віктор (спр. Писаревський В.)

1930 Репортаж од Харона — Ф.

1930 Чортівня (нап. — жовтень 1927) — Ф.

1927. №20. ЯРИНА Віктор. План містера Рока (Початок) — Ф.

ЧЕРВОНІ КВІТИ

1927. №22. ЯРИНА Віктор. План містера Рока (Закінчення) — Ф.

ЧЕРВОНІ КВІТИ

© НОВА ГЕНЕРАЦІЯ. — 1927. — № 3.

© ЧЕРВОНІ КВІТИ. — 1927. — № 20, 22.

© ЯРИНА Віктор. Роси: Проза. — Харків: «Рух», 1928. — 104 с.

© ЯРИНА Віктор. Збірка творів. Повне посмертне видання. — Харків: Державне видавництво України, 1930. — 308 с.

як Вільм Яр:

1927 План містера Рока (оповідання) №3, с.48-56 — Ф.

ЯРИНА Віктор. Збірка творів. Повне посмертне видання. Харків: Державне видавництво України, 1930. 308 с. Плян містера Рока. С. 52 62; Чортівня. Репортаж од Харона — Ф.

ЯРИНА Віктор. Роси: Проза. Харків: «Рух», 1928. 104 с. План містера Рока. С. 90 103 — Ф.

© Николай Н. Ковальчук, 2015

© Вячеслав Настецкий, 2015

__________

Вухналь Ю. Історичний документ. 1928 //Вухналь Ю. Щирий українець: [2-ге вид.] Х.: Плужанин. 1930. – 30 с. ( те ж саме, що в 1-му виданні 1929 р.. видавництво «Плужанин»)

Пилипенко С. Афарбіт. часопис «Червоний шлях» №4-5/1923, с.62-69

Пилипенко С. Вибрані твори/ Сергій Пилипенко; [упоряд., передм., прим. Р. Мельникова]. – К.: Смолоскип, 2007. – 887 стор. – (Серія «Розстріляне Відродження»), с. 81-90

Пилипенко С. Скалки життя : оповідання / С. Пилипенко. – [Харків] : Книгоспілка, 1925. – 63 стор , с. —

Пилипенко С. В. Тисячі в одиницях : зб. оповідань / С. Пилипенко. – [Харків] : Укр. робітники, [1928?]. – 144 стор, с. —

Пилипенко С. В. Тисячі в одиницях : зб. оповідань / С. Пилипенко. – 2-ге, доповн. вид. – [Харків] : Держ. вид-во України, 1929. – 237 стор.. с. —

Пилипенко С. В. Простые рассказы. Х. Пролетарий. 1928 (?) ...стор., с. —

© Юрій Ковалів, 2017

https://fantlab.ru/edition62379

Є легенда, ніби при творінні

Серце у людей було єдиним,

Але бог за злочини старинні

Розділив його на половини.

І тепер одна одну шукають

Половини в почуттях кипучих.

Не знаходять — плачуть, проклинають,

А як знайдуть — сходяться жагуче…

Може, мила, ти, як я сьогодні,

У чужому зоряному світі

Ждеш любов з небесної безодні

Зі словами ніжними привіту?

Розлетілись наші половини

У світи далекі і незнані.

Але ж ми з’єднатися повинні? —

Віриш ти у це, моя кохана?..

Тож надійся, прийде щастя ера.

Час промчить, і я — повір поету —

Кину вірші, стану інженером,

Побудую атомну ракету,

Пролечу по зоряній дорозі,

На планету вийду у горінні

І побачу дівчину в тривозі

У світила іншого промінні…

Як побачиш, то не бійся, мила,

В очі глянь, не опускай повіки.

Я є той, кого ти полюбила,

Хто з тобою зв’язаний навіки…

http://www.litmir.me/br/?b=107294&p=30

…Історик Зі-ур був задоволений і щасливий. Доля в образі голови Вищої Ради Монополій сей Умта принесла йому нечувану радість. Зі-ур писатиме «Нову історію Та-іни», історію виникнення її нової цивілізації.

— Ти будеш об’єктивним спостерігачем найбурхливішої епохи в історії планети, — серйозно сказав Умт. — Пиши правдиво, відверто. Нам нічого приховувати від майбутнього суспільства — суспільства аристократів духу й розуму…

Зі-ур взявся за роботу. До його послуг було радіо, телепередачі, преса, книш, офіційні документи Вищої Ради, чутки і навіть засекречені відомості про план сей Нура, який так успішно почав здійснюватися. В мороці тісного кабінету Зі-ур сидів у м’якому кріслі і, розжовуючи в’ялені листки ку-кі, диктував електронному секретарю. На срібній стрічці виникали чорні знаки, вони об’єднувалися в слова, фрази. Електронний секретар записував спокійну, неквапну розповідь про зловісні події на Та-іні, події останніх днів її історії…

порівняйте:

https://fantlab.ru/edition62382

Історик Зі-ур був щасливий. Доля послала йому своє останнє вітання, і тепер він недаремно проживе довгий і многостраждальний вік. Та-іну сколихнули вселенські події! Вона прокидається з багатоспірального сну!

Зі-ур взявся за роботу. Голоси іл доносили до нього відомості з усієї планети, за стінами скромного притулку історика вирував океан Тайя, що на різні лади сприймали неймовірні події.

В мороці тісного приміщення Зі-ур сидів на м’якому ца і, розжовуючи п’янкі листки ку-кі, диктував електронному помічнику. На сріблястій стрічці виникали чорні знаки, вони об’єднувалися в символи слів, фраз, понять. Електронний помічник в глибині свого механічного мозку записував спокійну, неквапну розповідь про той день, коли над Та-іною прокотилися Аті нового часу…

http://www.litmir.me/br/?b=201519&p=36

https://fantlab.ru/edition62382

http://varjag-2007.livejournal.com/161605...

По информации дочерей писателя Громовицы и Мирославы (в «Facebook» и «Живом Журнале», http://noogen.su/berdnik) он был не только соавтором сценария фантастического кинофильма «Мечте навстречу» (1963), поставленного по мотивам повести «Сердце Вселенной», но и автором прозвучавших в нем песен. Олесь Бердник написал две песни – «И на Марсе будут яблони цвести» и «Я Земля, я своих провожаю питомцев». Но поэт Евгений Долматовский (1915-1994), находящийся, в трудном материальном положении, попросил отдать ему эти две песни. И Александр Павлович согласился, будучи по своей натуре человеком благородным. Позже, с 1968 года, когда начались гонения по идеологическим причинам, его фамилию убрали из титров и из всех кинематографических справочников. Также, в свое время, песню «Україно моя, рідна мати моя» (исп. И. Кобзон), Бердник отдал киевскому поэту-песеннику Ю. Рыбчинскому.

Но как было на самом деле, неизвестно, т.к. эти вышеуказанные заявления никем не подтверждены.

http://archivsf.narod.ru/1927/oles_berdni...

К сожалению, когда туго стало отцу, память и совесть этих коллег, похоже, разъела коррозия. В начале 60-х на Одесской киностудии по его сценарию снимался фильм "Мечте навстречу", и директор картины попросил уступить авторство двух стихотворений к фильму коллеге, который сильно нуждался. Отец с готовностью согласился. Фильм уже забылся, а песни "И на Марсе будут яблони цвести" и "Я — Земля, я своих провожаю питомцев..." вошли в золотой фонд советской песни.

http://noogen.su/berdnik

Т.е., фактически авторство песен "И на Марсе будут яблони цвести" и "Я — Земля, я своих провожаю питомцев..." принадлежит Вано Мурадели и Олесю Берднику. Третья песня "Четырнадцать минут до старта" сохранила за собой авторство Оскара Фельцмана и Владимира Войновича.

Электронную «космическую» музыку сочинил исполнил на фотоэлектронном синтезаторе звука «АНС» Эдуард Артемьев

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%80...

Возможный источник названия фильма  

https://www.litmir.me/br/?b=216531&p=1

Олесь Бердник был тогда уже знаком с автором источника  

https://www.vokrug.tv/product/show/mechte....

Интересная статья, касающаяся, в т.ч. и фильма по этой повести   https://fantlab.ru/blogarticle35696

Последняя ссылка в статье ассоциируется с песней из повести "Сердце Вселенной" (глава "Андрей Савенко") :

Та не довелося старенькій звати гостей. Сусідські хлопчаки побачили Андрія і зчинили ґвалт. Босонога гвардія помчала вздовж села.

— Савенко приїхав! Андрій приїхав! — лунало над хатами.

До хати Савенків потяглися люди. Завітав голова сільради, завклубом.

І не встигла мати вгостити сина обідом, як його вже повели до клубу. Там ждало майже все село.

Зустріч вийшла душевною, урочистою. Школярі нашвидкуруч організували концерт самодіяльності. Зворушений Андрій відповідав на сотні запитань, розглядав моделі ракет, виготовлені в школі, слухав виступи юних артистів. Особливо йому сподобався хор Фальшивлячи від хвилювання, він виконував пісню, написану місцевим поетом:

Незабутня моя, кохана

Мати рідна, Земля,

Я у світах незнаних

Бачу тебе здаля.

Бачу твої щасливі

І поля і гаї,

Чую грозові зливи,

Урагани твої.

А ніжні дівочі голоси виводили, вкладаючи в мелодію найщиріші почуття, приспів пісні:

Чи на Марсі, чи на Місяці —

У найдальших зоряних краях,

Маяками очі твої світяться,

Батьківщино дорога моя…

Потім вступив бас — худорлявий, високий, гнучкий, як лозина, десятикласник:

В небі сяють планети,

Нових Колумбів ждуть.

Я в могутній ракеті

Вирушаю у путь.

Чи вернуся — не знаю,

Вірю лише в одне:

Ти із гордістю в серці

Пригадаєш мене…

Хор гримів, підхоплюючи знову приспів, а Савенко. заплющивши очі, летів думками на далекий Місяць, де стояла, готова до старту, могутня ракета. Як здорово, як точно цей сільський автор передав почуття людини, що вирушає в космічні блукання. Саме так: невпинне почуття єднання з далекою Вітчизною. Якими далекими від життя були прогнози деяких західних філософів. Вони вважали, що людина буде одірвана від звичних обставин у космосі, і це порушить її психіку. О, маловіри! Ніде, навіть на краю безконечності, справжня людина не буде одинокою, вона відчуватиме биття сердець своєї родини, свого народу, своєї планети. Роз’єднує не відстань, а пустота в душі!.. Яка радість, що навіть діти в рідному краю розуміють це…

Концерт закінчився. Андрія попрохали розповісти про свої враження. Затамувавши подих, односельчани — і дорослі і малі — слухали про перельоти між Землею і Місяцем, про будівництво перших наукових баз на супутнику Землі, про дивовижні пригоди в безмовних пустелях іншого світу, про підготовку першого польоту на Марс.

***

Сценарий ОПБ "Вам аплодирует Вселенная" https://matrix-info.com/mriyi-nazustrich-...

https://fantlab.ru/edition62378

Власні ймена персонажів здебільшого розщифровуються методом анаграми:

Римідал — Ладімир.

Діоніл — Ліноід; майже Леонід.

Ліахім — Міхаіл.

Джар — Радж.

Аеровел — АероЛев.

Семоній — Симеон Й.

Ораміл — Маріо Л.

Або правлять за деякі слов"янські ймена:

Светозар — сербське.

Зрештою, автор мовби комбінує:

Римідал — Ладімир; В Ладімир.

Міровол — Волімір.

https://fantlab.ru/edition142939

Т. Герцль. Сказка о хлебе.// газета Уральская жизнь (Екатеринбург). №349,351 от 19,21 дек. 1900 г.

(И. Халымбаджа. Фантастика, опубликованная на Урале (1882-1943)

http://www.culbyt.com/article/textid:115/

ГЕРЦЛЬ Теодор

Основатель/идеолог сионизма Theodor HERZL (2.05.1860, Пешт – 3.07.1904, Эдлах, Австрия, похоронен в Иерусалиме) оказался неплохим «фантастом»! Родившийся в еврейской (естественно) семье, он с помощью матери освоил немецкую культуру. С 1878 года изучал право в Вене, закончил юрфак (в 1884-м защитил диссертацию), но практикой не занимался. Сотрудничал в газете «Нойе Фрайен Пресс» (1891-1894), занимался лит. деятельностью. Стал всемирно знаменит после выхода в свет книги «Еврейское государство» (1896). В 1900 году опубликовал «Философские рассказы» (рус.пер. 1902), три из которых – «научная и социальная» фантастика. В 1902 году вышел его утопический роман «Altneuland» (Альтнойланд, Старая новая земля) – единственная утопия, осуществленная на практике. Русский перевод – «Обновленная земля» – появился в том же 1902-м в СПб. (В переводе на иврит роман называется "Тель-Авив" — весенний холм) В 1897 году перевели на русский и фант. шутку «Барон Ребус: Происшествие будущего». Именем Теодора Герцля назван город Герцлия в Израиле, множество улиц и площадей в Израиле, США, других странах.

vokula

УТОПИЯ, ВОПЛОЩЕННАЯ В РЕАЛЬНОСТЬ. Марьян Беленький

«Мечта вовсе не так далека от действительности, как это кажется многим. Если вы захотите, все это не будет сказкой».

Теодор Герцль.

«Когда придешь к доброжелательным людям, передай им мой привет. Скажи им от моего имени, что и мечты заполняют время, которое суждено нам провести на земле. Мечта вовсе не так далека от действительности, как это кажется многим. Все деяния людские были некогда мечтами и в будущем мечтами будут вновь».

Теодор Герцль

Сколько их было – утопий о счастливом будущем, но лишь единственный раз в истории утопия осуществилась.

Это произошло в нашей стране.

Ибо нашлись люди, которые в эту утопию поверили и своей жизнью доказали ее реальность.

Литературных утопий было немало – «Атлантида» Платона, «Утопия» Томаса Мора, «Государство Солнца» Кампанеллы.

В XIX веке Сен-Симон и Оуэн пытались реализовать свои утопии на практике.

Ничего не получилось. На пути реализации прекрасных идей о Новом Обществе встал страшный враг – человеческая природа. Жители колонии Оуэна охотно слушали симфонические концерты, но работать бесплатно почему-то не хотели. Фаланги Сен-Симона рассыпались в прах. Что получилось из прекрасных мечтаний Маркса и Энгельса о новом социалистическом обществе – все знают. Ленин и Сталин был правоверными марксистами и буквально осуществляли то, что сказано у Маркса и Энгельса.

И вот еще одна литературная утопия – «Альтнойланд» – «Старая Новая родина». Роман-утопия, написанный в 80-х годах XIX века. Речь в романе идет о том, какой будет Палестина в 1924 году.

Сегодня, через 125 лет после написания романа и через 80 лет после описанного в романе Прекрасного Будущего, мы можем оценить, какие из мечтаний Герцля сбылись, а какие остались мечтами.

Элементарное сравнение описанного в романе с реальностью говорит о том, что примерно 80 процентов из описанного сегодня осуществилось.

К чести автора надо сказать, что ничего из описанного на момент написания романа в действительности не существовало.

Реализованные предсказания Герцля:

· Со всего мира прибывают евреи в Палестину.

· Созданы цивилизованные еврейские с/х поселения.

· Тотальная электрификация страны.

· Резкое улучшение уровня жизни местного нееврейского населения (турок).

· Импорт овощей и фруктов в Европу благодаря интенсификации с/х, осушению болот и орошению пустыни. Интенсификация с/х благодаря современным технологиям.

· Открыт свободный доступ к святым местам для представителей всех религий.

· Общедоступные бесплатные больницы для всего населения.

· Превращение Палестины из бесплодной пустыни в цветущий край.

· Всеобщие (в том числе для женщин) выборы в законодательное собрание.

· Освоение природных богатств Мертвого моря, создание здесь крупных предприятий.

· Создание в Палестине еврейских театров, газет, издательств.

· Возрождение и развитие Иерусалима как столицы страны.

· Обязательная общественная служба для каждого гражданина страны в течение двух лет. (Прообраз Национальной службы и службы в армии.)

· Телефонная газета – новости бесплатно зачитываются по телефону, доход этого предприятия составляет передача рекламы (прообраз Интернета).

· Хайфа – крупный город и международный порт.

· Массовое насаждение деревьев, в частности пальм.

· В Палестине существует собственная валюта – шекель.

· Всеобщая телефонизация.

· Общественная организация проводит экскурсии по Палестине для евреев зарубежных стран с целью поощрения алии.

· В Палестине существует всемирный благотворительный центр, собирающий и распределяющий пожертвования во всем мире.

А теперь – о нереализованных предсказаниях Герцля:

· Поезда из Палестины идут в Бейрут, Дамаск и далее – без пересадок в Европу.

· В Палестине существует кооперативный общественный строй – все предприятия, газеты, театры и т. д. являются коллективной собственностью всех работников данного предприятия. Работодатели и работники живут в полной гармонии друг с другом. Нет необходимости в забастовках.

· Палестина Герцля частично занимает территорию нынешних Ливана и Иордании.

· Местное мусульманское население (турки) благословляют приход евреев в Палестину и живут в мире и дружбе с евреями.

· В Палестине работают банки и магазины европейских и американских фирм.

· Восстановлен Храм в Иерусалиме, обслуживающий представителей всех религий.

· В Палестине работают театры на европейских языках.

· В Палестине говорят на европейских языках, жители страны нуждаются в переводе священных текстов, написанных на иврите. Герои романа говорят по-немецки.

· Религия полностью отделена от государства, религиозные деятели никакого влияния на общественную жизнь не оказывают.

http://www.lechaim.ru/ARHIV/152/israel.htm

Русский перевод утопии "Альтнойланд" http://heblit.bravepages.com/th/than.html