Обкладинки книжок Миколи


Вы здесь: Авторские колонки FantLab.ru > Авторская колонка «slovar06» > Обкладинки книжок Миколи Чайковського (для бібліографії)
Поиск статьи:
   расширенный поиск »

Обкладинки книжок Миколи Чайковського (для бібліографії)

Статья написана 14 октября 2015 г. 13:07
Размещена:

Возняк, Г. Микола Чайковський — видатний український математик і громадський діяч / Г. Возняк ; «Слово до читача» О. Збожної ; Терноп. осередок НТШ. — Т. : Навч. книга — Богдан, 2007. — 96 с. : іл.

Дане видання висвітлює життєвий та творчий шлях Миколи Чайковського — видатного українського математика. Подано список наукових праць, матеріали для проведення окремих епізодів уроку та листи професора Чайковського.

http://tsdazu.gov.ua/ua/online/47-all/249-online.html

«...Я знаю, я твердо вірю, що тільки в науковій діяльності — і лише в ній — я знайду своє щастя. Я не поет і не відаю того натхнення, яке описують поети, але я знаю хвилини не самовдоволення, не гордості — все це приходить потім — а моменти, коли розум цілком охоплює ідею, що раніше відскакувала, наче м'яч. Тоді я забуваю, що існую, я бачу перед собою ідею.»

М. Чайковський

Народився Микола Чайковський 2 січня 1887 р., у Бережанах, невеличкому повітовому містечку Східної Галичини (тепер Тернопільської області), де його батько довгі роки був адвокатом, займаючись одночасно письменницькою роботою та віддаючи чимало часу громадській діяльності. Мати Миколи, Наталія Гладилович, працювала вчителькою. Навчався М. Чайковський в Бережанській початковій школі, а потім в Бережанській гімназії, яку закінчив з відзнакою у 1905 р. Математикою почав цікавитися уже в молодших класах, коли, граючись циркулем, відкрив відому ще в Х ст. істину, що сторона правильного семикутника, вписаного в коло, наближено дорівнює половині сторони правильного трикутника, вписаного в те ж коло.

Але не тільки математикою захоплювався Чайковський у гімназії… Коли в 1893 p. до Бережан приїхав мандрівний театр «Руська Бесіда», всі діти «загорілися» театром, й пізніше Миколі (якому не було ще десяти років) довелося писати різні театральні п'єси.

У великій пошані в родині Чайковських була музика. Батьки грали на гітарі та з малих років залучали до музики дітей. Двоє старших синів разом з батьком співали під акомпанемент гітари популярні українські пісні.

При співучасті Андрія Чайковського та відомого українського композитора і диригента Остапа Нижанківського в Бережанах було відкрито хорове товариство «Бережанський Боян», яке стало центром культурно-освітнього життя.

Відтоді любов до музики та рідної пісні ніколи не покидала його. Уже будучи відомим математиком, він у складі Української республіканської капели під керуванням талановитого українського композитора і диригента Олександра Кошиця вирушає в 1919 p. в концертну подорож по Європі, де виконує обов'язки адміністратора хору. Капела побувала в Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Англії, Німеччині.

Щира дружба єднала Чайковського з відомим українським композитором і диригентом професором Миколою Колессою.

Із гімназії Микола Чайковський виніс ґрунтовні знання з української літератури, був обізнаний зі світовою класикою. Його вчителями були видатний український письменник Богдан Лепкий та відомий мовознавець Іван Зілинський, які згодом стали професорами Краківського університету.

В гімназії Чайковський брав участь у таємному гуртку, де учні займались вивченням української історії й літератури, а також цікавилися суспільними проблемами.

Великий інтерес М. Чайковський проявляв до фізики та астрономії. Ще навчаючись у гімназії, він пише свою першу науково-популярну роботу «Сонячні та місячні затміння», яка була надрукована в 1905 році в журналі «Руска хата».

Після закінчення гімназії Микола Чайковський їде до Праги, де вчиться в Німецькій вищій технічній школі, а згодом в університеті; повністю віддається вивченню улюблених предметів – математики і філософії. У Празі Чайковський знайомиться з місцевою українською громадою, зустрічається із своїми видатними земляками, уродженцями Західної України, яким не судилося працювати на рідній землі – із фізиком Іваном Пулюєм та всесвітньовідомим біохіміком Іваном Горбачевським.

Празький Німецький університет не задовольнив сподівань Чайковського, і через рік він перейшов на філософський факультет Віденського університету, в якому провчився три роки. Останній рік навчання М. Чайковського проходив у Львівському університеті.

http://lib.ber.te.ua/leap/index.cgi?page=34

Сама подорож хворого Івана Франка з Криворівні до Львова проходила через залізничний двірець у Ворохті. Як згадував видатний український математик Микола Чайковський, „на ворохтянському вокзалі зустрілись ми з Іваном Франком, який теж вертався з Криворівні до Львова. З ним їхала якась старша жінка, яка несла невеликий клуночок — увесь дорожній багаж великого Каменяра. При касі не вистачило йому грошей на білет, і я дав йому срібну п'ятикоронівку, мій останній скромний дар найбільшому Синові Галицької Землі...

         Їхали ми цілу ніч у темному вагоні, поїзд посувався черепашиними темпами, щоб не робити стукоту. По дорозі в Станиславі всідали нові пасажири, втікачі з Поділля — російські війська посувались переможно на Захід.

        На Львівському вокзалі ми попрощатися з Франком востаннє...»

http://lib.if.ua/franko/1312196745.html

Народився 2 січня 1887 року в місті Бережанах у родині відомого українського письменника Андрія Чайковського, який протягом багатьох років працював адвокатом, а також був організатором товариств «Просвіта», «Січ», «Відродження».

Навчався Микола в Бережанській початковій школі, а потім у місцевій гімназії, яку закінчив із відзнакою. Навчаючись у гімназії, захоплювався математикою, музикою, був учасником гімназійного хору, навіть диригував ним. У гімназії, крім рідної мови, вивчав ще німецьку, латинську, грецьку, а приватно — французьку. У гімназії написав свою першу науково-популярну роботу «Сонячні та місячні затмі», яка в 1905 р. була опублікована в журналі «Руска хата». З Бережанської гімназії Микола виніс ґрунтовні знання з української літератури, був обізнаний з і світовою класикою. Його вчителями були видатний український письменник Богдан Лепкий та відомий мовознавець Іван Зілінський, які згодом стали професорами Краківського університету.

Математичну освіту здобував в університетах Праги та Відня. У Празі Микола Чайковський навчався в Німецькій вищій технічній школі, зустрічався з видатними земляками І. Пулюєм та І. Горбачевським. У Відні, навчаючись на філософському факультеті університету, входив до товариства «Січ». У ці роки надрукував свою першу роботу з математики «Розвій чисельних систем в історії людської культури». У 1911 році у Віденському університеті здобув ступінь доктора філософії, а через рік склав іспит на звання вчителя математики та фізики середньої школи. Став дійсним членом НТШ.

Працював учителем в гімназії в Тернополі та в інших школах Галичини.

На початку 1919 р. М. Чайковський викладає в Кам’янець-Подільському державному українському університеті. У 1922–24 рр. читав курси вищої математики в Українському таємному університеті у Львові. З 1924 року очолював українські гімназії в Яворові та Рогатині.

У 1929 році М. Чайковського запрошено на посаду професора математики Одеського інституту народної освіти. Напружена організаторська, викладацька та громадська робота в Одесі не завадила йому займатися наукою. Працював у комісії під керівництвом академіка М. Кравчука над математичною термінологією для словника та енциклопедії. Опублікував в академічному журналі статті «До теорії дискримінанта алгебраїчного рівняння», «Про зчисленність множини раціональних чисел», видав цінну для історії вітчизняної математики «Українську математичну наукову бібліографію (1894–1927)». У 1933 році академіка М. Кравчука і М. Чайковського за сфабрикованою справою було заарештовано й заслано в Сибір як «ворогів народу». Кравчук так і не повернувся з Колими, а М. Чайковський, відбувши 10-річне покарання в таборах, ще протягом 11 років працював на різних роботах у містах Росії, Казахстану і тільки в 1954 році повернувся в Україну.

У 1956 р. отримав посаду доцента у Львівському педагогічному інституті. У 1959 році з’являється монографія «Квадратні рівняння», посібник для вчителів та студентів педінституту. У 1970 р. ця книжка вийшла вдруге.

У 1960 році у видавництві Академії наук УРСР вийшов із друку «Російсько-український математичний словник», співавтором якого був і М. А. Чайковський. Словник містить 12000 термінів, які встановилися в науковій літературі. У 1990 році він був виданий вдруге.

Багато праці вклав М. Чайковський у вивчення історії математики в західних областях України. Займався вивченням питань естетичного виховання учнів на уроках математики.

У 1965 році М. А. Чайковський вийшов на пенсію, проте із завидною бадьорістю та продуктивністю продовжував трудитися на поприщі математичної освіти — своїм талановитим пером і переконливим словом.

Микола Андрійович Чайковський — єдиний із галичан, який пройшов «Біломор» і Соловки, вижив і повернувся до Львова як професор математики Львівського університету, громадський діяч і патріот.

Помер М. А. Чайковський 7 жовтня 1970 року. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Література

Чайковський М. А. Квадратні рівняння: Посіб. для вчителів. — 2-е вид., перероб. — К.: Рад. школа, 1970. — 244 с.

Чайковський М. Мої зустрічі з Січинським // Джерело: Наук.-краєзн. часопис Тернопілля. — 1994. — № 1. — С. 171–179.

Чайковський М. Проблеми літання // Бережанські гімназисти. Медики та природодослідники: Іст.-краєзн. нариси. — Бережани; Тернопіль, 2006. — С. 91.

***

Маланюк М. Залишився нескореним // Ровесник. — 1997. — 22 трав.

Маланюк П. М. Освітні тенденції та виховні ідеали просвітницьких сподвижників Галичини. — Тернопіль, 2000. — 160 с.

С. 120–122: Про М. А. Чайковського.

Микола Чайковський // Маланюк М., Маланюк П. Сторінки боротьби за українську гімназію в Тернополі. — Тернопіль, 1998. — С. 44–50; фотогр.

Микола Чайковський // Маланюк П., Білик Л., Маланюк М. Творчий потенціал української гімназії. — Тернопіль, 1999. — С. 59–65; фотогр.

Микола Чайковський // Маланюк П., Столярчук О., Маланюк М., Маланюк М. Фрагменти з історії просвітницького сподвижництва в Галичині. — Тернопіль, 1998. — С. 25–28.

Микола Чайковський // Повернення із забуття: невідомі імена видатних фізиків, математиків, вихідців із Тернопільщини — дійсних членів НТШ. — Тернопіль, 1995. — С. 67–73; фотогр.

Ониськів М. Чайковський, син Чайковського: Нарис про поета математики у його листах // Тернопілля’97: Регіон. річник. — Тернопіль, 1997. — С. 146–153.

Професор математики і творець термінології: М. Чайковський (2.01.1887–7.10.1970) // Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки. — К., 2003. — С. 381–387. — Бібліогр.: с. 38.

Пташник Б. Микола Чайковський (1887–1970) — педагог, математик, вчений // Визначні постаті Тернопілля: Біогр. зб. / Уклад. О. Бенч, В. Троян. — К., 2003. — С. 213–214; фотогр.

Стельмащук С. Мої спогади про професора Миколу Чайковського // Тернопілля’97: Регіон. річник. — Тернопіль, 1997. — С. 495–498; фотогр.

Чайковський Микола Андрійович (1887–1970) — математик // Бармак М., Бармак О. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998. — С. 165.

Чайковська К. Микола Чайковський — вчений-математик, доктор філософії, професор, педагог, член НТШ, громадський діяч // Жайвір: Літ.-мистец., іст.-краєзн. альманах. — Бережани, 2001. — № 1 (берез.). — С. 11.

Ярема С.  Микола Чайковський // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі: До сторіччя заснування. 1898–1998 / За ред. С. Яреми. — Тернопіль, 1998. — С. 458–459.

Ящишин З. Математик, син письменника // Русалка Дністрова. — 1996. — № 19 (жовт.).

***

Гаврильцьо І. Математик, син письменника: [Виставка в облдержархіві до 110-ї річниці М. Чайковського, вченого-математика] // Тернопіль вечірній. — 1996. — 28 груд.

Гудь І. Він був поетом у математиці: Конф. в Тернополі, приурочена до дня народження М. Чайковського // Дзвін. — 1997. — № 5–6. — С. 159.

Гудь І. Поет у математиці: [У Тернополі — наук. конф., приурочена укр. математику М. Чайковському] // Свобода. — 1997. — 1 берез.

Якиляшек В., Якиляшек І. Математична освіта в контексті змісту освіти гімназій Галичини: [Про підручники, складені М. Чайковським] // Математика в школі. — 1998. — № 2. — С. 44.

***

110 років від дня народження Чайковського Миколи Андрійовича (2.01.1887–7.10.1970) — вченого-математика // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 1997 рік / Упоряд. Н. К. Іванко. — Тернопіль, 1997. — С. 9–11.

http://www.ukrlib.com.ua/referats/printout.php?id=274

http://www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/PROFES...

«Велику радість нам принесли відвідини сестри (матері)  Наталії Чайковської в 1952 р. Вона разом з чоловіком Миколою Чайковським, (відомим математиком, сином письменника Андрія Чайковського) і дітьми Катериною і Юрієм виїхала з Рогатина до Одеси ще у 1929 р.

Вуйко отримав там посаду професора математики в Інституті Народної Освіти. В 1933 його заарештували, а дружину з синами виселили на Біле море. Після звільнення з табору в 1943 році Микола Чайковський працював в педінститутах у Казахстані, в містах: Семипалатинську і Уральську. З Уральська через Москву тітка Наталка приїхала в Анжеро-Судженськ, щоб після 23-річної розлуки побачитися зі сестрою та рідними. Тернисті шляхи двох віток нашого роду дивним способом на короткий час з’єдналися. Зворушливим спогадам, оповіданням про пережите, здавалося, не буде кінця. Навчена сумним досвідом, тітка тверезо оцінила наше становище, охолодила надії на його поліпшення, пророкувала, що рідного краю скоро не побачимо. На щастя, її тривожні прогнози не сповнилися.

Швидко проминули два тижні гостювання. Ми силою заштовхнули тітку у вагон-ресторан транссибірського експресу (квитки у інший вагон не продавалися), і вона поїхала на Захід. Наступна зустріч сестер відбулась 1959 р., вже у Львові»

http://tin-tina.livejournal.com/226752.html

http://www.refine.org.ua/pageid-5763-2.html




Файлы: 019-027.pdf (132 Кб)


319
просмотры





  Комментарии
нет комментариев




Внимание! Администрация Лаборатории Фантастики не имеет отношения к частным мнениям и высказываниям, публикуемым посетителями сайта в авторских колонках.
⇑ Наверх