Ван Вей Поезії

Издательства

загрузка списка...

Ван Вей «Поезії»


Все издания:РЕКЛАМА 18+

Поезії

авторский сборник

Язык издания: украинский

Составитель: Г. Турков

Киев: Дніпро, 1987 г.

Серия: Перлини світової лірики

Тираж: 4000 экз.

ISBN в издании не указан

Тип обложки: твёрдая + суперобложка

Формат: 60x84/32 (100x140 мм)

Страниц: 184

Описание:

Стихотворения.

Иллюстрация на суперобложке и внутренние иллюстрации В.В. Руденко.

Содержание:

  1. Геннадій Турков. Великий майстер поетичного краєвиду (вступительная статья), стр. 5-27
  2. ПОЕЗІЇ
    1. Ван Вей. Пишу про слюдяну ширму друга (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 31
    2. Ван Вей. В дев’ятий день дев’ятого місяця згадую братів, що живуть на схід від гори (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 31
    3. Ван Вей. Написав вірш на тему: «Чисте, як лід у яшмовім дзбанку» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 32
    4. Ван Вей. З’єднані вірші (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 33
    5. Ван Вей. Супроводжуючи князя Ці, вночі бенкетую в домі Вея. Біля гірського ставка виконую наказ князя написати вірш (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 35
    6. Ван Вей. Вдова князя Сі (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 36
    7. Ван Вей. Написав, піднявшись на міську вежу в місцевості Хебей (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 36
    8. Ван Вей. Вранці в’їжджаю в межі Сін’яна (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 37
    9. Ван Вей. Ночую в окрузі Чжен (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 38
    10. Ван Вей. Написав, коли плив Рікою в місцевість Цінхе (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 40
    11. Ван Вей. У Цічжоу проводжаю Цзу Третього (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 40
    12. Ван Вей. Відправлений у Цзічжоу (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 41
    13. Ван Вей. Тішуся прохолодою (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 42
    14. Ван Вей. Посилаю в дарунок Цзу Юну (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 43
    15. Ван Вей. Фрейліна Бань
      1. 1. «Уже за вікном світляки почали пролітати...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 45
      2. 2. «Осінньою стала трава на подвір’ї палацу...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 45-46
      3. 3. «Неймовірно! — Сьогодні її немає в покої...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 46
    16. Ван Вей. Написав на річці Сишуй у «день холодної їжі» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 46
    17. Ван Вей. Жартома темою вірша зробив кам’яну брилу (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 47
    18. Ван Вей. Поля і сади біля самої Ці (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 48
    19. Ван Вей. Дивлюсь на тих, що розстаються (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 48
    20. Ван Вей. З віршів, написаних випадково (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 50
    21. Ван Вей. Відвідую житло Лi І (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 52
    22. Ван Вей. Написав, повертаючись до гори Суншань (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 53
    23. Ван Вей. Жіночі думи наприкінці весни (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 53
    24. Ван Вей. Пливу по старому ставку (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 54
    25. Ван Вей. Вечірній краєвид із щойно прояснілим небом (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 55
    26. Ван Вей. Селянські оселі біля річки Вейчуань (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 56
    27. Ван Вей. Гірська оселя колишнього чиновника Лі (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 57
    28. Ван Вей. Пишу серед полів і садів саме в розповні весни (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 58
    29. Ван Вей. Написав на знак вдячності Хе Четвертому, що подарував мені полотняну хустку на голову (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 59
    30. Ван Вей. Селянські садиби (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 59
    31. Ван Вей. Вірші на різні теми про Долину Хмар Хуанфу Юе
      1. Потічок, де співає пташка (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 61
      2. Заводь, де цвіте лотос (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 61
      3. Затон, де живе баклан (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 62
      4. Ставок, укритий ряскою (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 62
    32. Ван Вей. У горах потрапив під дощ (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 64
    33. Ван Вей. Рано-вранці йду на аудієнцію до імператора (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 64
    34. Ван Вей. Слухаю двірцевих вивільг (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 65
    35. Ван Вей. Проводжаю друга, що повертається на південь (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 66
    36. Ван Вей. Проводжаю Цю Вея, який, провалившись на іспитах, повертається в Цзяндун (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 67
    37. Ван Вей. Пелюстки грушевих квітів біля лівої брами палацу (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 68
    38. Ван Вей. Жінка государевого охоронця (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 68
    39. Ван Вей. Як посланець, досягаю прикордонних укріплень (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 69
    40. Ван Вей. Посилаю міністрові Чжану в Цзінчжоу (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 70
    41. Ван Вей. В поході (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 71
    42. Ван Вей. Відвідини околиці Лянчжоу (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 72
    43. Ван Вей. Ладнаюсь під слова начальника округу Улана «Із Західної вежі вдивляюсь у далечінь, мрію про повернення додому» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 73
    44. Ван Вей. Похід на захід (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 74
    45. Ван Вей. Вірш про округ Юйлінь (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 74
    46. Ван Вей. Господар тисячі пагод (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 75
    47. Ван Вей. Оплакую Мен Хаожаня (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 76
      Роздивляючись, пливу річкою Ханьцзян (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 76
    48. Ван Вей. На світанку проїжджаю ущелиною Ба (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 77
    49. Ван Вей. Вночі пропливаю Цзінкоудай (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 78
    50. Ван Вей. Проводжаю Ціму Цяня, який, провалившись на іспитах, повертається в рідні місця (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 79
    51. Ван Вей. Мелодії безтурботної весни (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 81
    52. Ван Вей. Осінні думки (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 82
    53. Ван Вей. Біля високої вежі проводив радника Лі (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 83
    54. Ван Вей. Проводжаю начальника округу Цзічжоу пана Лі (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 83
    55. Ван Вей. Зимової ночі, стоячи під снігом, згадав хатину відлюдника Ху (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 84
    56. Ван Вей. Проводжаю Юаня Другого, якого послано в Аньсі (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 85
    57. Ван Вей. Проводжаю Шень Цзифу, котрий повертається в Цзяндун (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 85
    58. Ван Вей. Зелений потік (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 86
    59. Ван Вей. Разом з помічником міністра Лу Сяном відвідую лісову оселю відлюдника Цуй Сінцзуна (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 87
    60. Ван Вей. Повчальні слова (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 88
    61. Ван Вей. Описав те, що бачив у «день холодної їжі» на схід від міського муру (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 90
    62. Ван Вей. Пишу з натури (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 90
    63. Ван Вей. Споглядаю полювання (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 91
    64. Ван Вей. Жду Чу Гуансі, але він не приїжджає (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 92
    65. Ван Вей. Серед снігу згадую Лі І (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 92
    66. Ван Вей. Проводжаю Чжана П’ятого, який повертається в гори (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 93
    67. Ван Вей. Весняної ночі в бамбуковій альтанці дарую помічникові начальника повіту Цяню, котрий повертається в Ланьтянь (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 94
    68. Ван Вей. Проводжаю помічника начальника повіту Цяня, який повертається в Ланьтянь (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 94
    69. Ван Вей. На прощання (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 95
    70. Ван Вей. Проводжаю завідувача імператорської бібліотеки Ціму, котрий, покинувши службу, повертається в Цзяндун (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 96
    71. Ван Вей. Написав, вийшовши на терасу в домі сюцая Пей Ді (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 98
    72. Ван Вей. Слухаю, як сюцай Пей Ді декламує вірші, і присвячую йому оцей жарт (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 99
    73. Ван Вей. Чжуннанська оселя (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 99
    74. Ван Вей. Відповідаю учневі Чжану П’ятому (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. І00
    75. Ван Вей. Гірський кизил (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 101
    76. Ван Вей. В горах Чжуннань (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 101
    77. Ван Вей. Проводи (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 102
    78. Ван Вей. В горах (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 102
    79. Ван Вей. Записав у парку те, що бачив і думав, і послав моєму молодшому братові Даню (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 103
    80. Ван Вей. Написав у горах на початку осені (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 105
    81. Ван Вей. Мене відвідує Чжен з округу Го (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 106
    82. Ван Вей. Посилаю як дарунок Пей Ді (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 106
    83. Ван Вей. Як живуть у горах (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 108
    84. Ван Вей. Відвідую храм Сянцзі (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 108
    85. Ван Вей. У горах осіннього вечора (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 109
    86. Ван Вей. Відповідаю Пей Ді (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 110
    87. Ван Вей. Проводжаю у Фанчен його світлість начальника повіту Вея (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 111
    88. Ван Вей. Розставшися з молодшим братом Цзінем, піднявся до Храму Синього Дракона і дивлюсь на гори Ланьтянь (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 112
    89. Ван Вей. Осіннього вечора сиджу сам-один (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 113
    90. Ван Вей. Радію, що приїхав Цзу Третій, умовляю його переночувати (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 114
    91. Ван Вей. Монастир «Кам’яна Брама» в горах Ланьтянь (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 115
    92. Ван Вей. Як я живу навесні в саду (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 117
    93. Ван Вей. Відвідав гірську оселю високошановного Тань Сіна в храмі Ганьхуа (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 117
    94. Ван Вей. Із вдячністю відповідаю на вірш урядовця Су, який завітав у мою ланьтянську хижку, але не застав мене (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 118
    95. Ван Вей. Дякую панам, що відвідали мене (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 119
    96. Ван Вей. Написав, повертаючись на річку Ванчуань (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 122
    97. Ван Вей. Утіхи полів і садів
      1. 1. «Існують такі, що на службу ідуть до великих палаців...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 123
      2. 2. «З государем лиш другий раз зустрівся...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 123
      3. 3. «Збирав водяний горіх...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 124
      4. 4. «Тутешні ароматні буйні трави...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 124
      5. 5. «Сирітка-димок в далекім селі під горою...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 125
      6. 6. «Персик — рожевий...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 125
      7. 7. «Питва хильнути наймиліше...» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 126
    98. Ван Вей. Написав у селі біля річки Ванчуань під час довгого дощу (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 126
    99. Ван Вей. Натхнений горами, в яких живе дорогий Цуй Цзі-чжун із Пуяна (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 127
    100. Ван Вей. Живу на покої біля річки Ванчуань (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 128
    101. Ван Вей. Пізньої весни мене відвідує помічник столичного градоначальника Янь із своїм почтом (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 129
    102. Ван Вей. Живу на покої біля річки Ванчуань. Підношу сюцаю Пей Ді (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 130
    103. Ван Вей. Розлучаюся з ванчуанським домом (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 131
    104. Ван Вей. Річка Ванчуань
      1. Западина Менчен (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 132
      2. Пагорб Хуацзи (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 133
      3. Абрикосова хатина (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 134
      4. Бамбуковий перевал (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 135
      5. Заповідник для оленів (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 136
      6. Загорожа з магноліями (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 137
      7. Берег у заростях кизилу (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 138
      8. Дорога серед акацій (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 139
      9. Павільйон біля озера (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 140
      10. Південний пагорб (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 141
      11. Озеро Ці (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 142
      12. «Вербові хвилі» (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 143
      13. Перекат Луаньцзя (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 144
      14. Струмок з золотими піщинками (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 145
      15. Мілководдя з білим камінням (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 146
      16. Північний пагорб (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 147
      17. Садиба серед бамбука (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 148
      18. Насип з магноліями (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 149
      19. Сад лакових дерев (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 150
      20. Сад перцевих дерев (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 151
    105. Ван Вей. Засмучений сивим волоссям («Ах, роки мої, занадто ви затягнулись!..») (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 153
    106. Ван Вей. Пам’ятай мене (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 153
    107. Ван Вей. Проводи (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 154
    108. Ван Вей. Коли мене, ув’язненого в храмі Путіси, навістив Пей Ді і розповів, що бунтівники на березі ставка «Загусла блакить» влаштували бенкет з музикою, і що музики, тільки почавши грати, відразу ж розридалися — я експромтом склав вірш і прочитав його Пей Ді (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 155
    109. Ван Вей. Оплакую Інь Яо (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 156
    110. Ван Вей. Посилаю як дарунок двоюрідному брату Цю, скарбникові департаменту озброєнь (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 158
    111. Ван Вей. Засмучений сивим волоссям («Колись рожеве й гладеньке обличчя...») (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 159
    112. Ван Вей. Портрет Цуй Сінцзуна (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 160
    113. Ван Вей. Зимової ночі пишу про свої почуття (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 160
    114. Ван Вей. Відповідаю помічникові начальника повіту Чжану (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 161
    115. Ван Вей. А чи не сон? (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 162
    116. Ван Вей. Про весняний день у келії (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 163
    117. Ван Вей. Несподівано написаний вірш (стихотворение, перевод Г. Туркова), стр. 163
  3. Геннадій Турков. Примітки, стр. 165-178

Примечание:

Подписано к печати 13.12.1986.



Информация об издании предоставлена: Magnus



⇓ ⇑ Наверх