П"єси: Песня в бокале, Зубний біль сатани, Марко у пеклі, Фаустіна, Майстри часу — з елементами фантастики.
В 1910-м написал первую пьесу – сказку «Песня в бокале» (пост.1926, изд.1956). До революции писал комедии, после – трагедии тоже. Автор феерии (с фант. элементом) «Марко в пеклі» (пост.1928), философской комедии «Часовщик и курица (Мастера времени)» (1934, 1935). По мотивам пьесы в 1989 году поставлен фильм. (В. Окулов).
Ранні спроби Кочерги в драматургії позначені впливами насамперед романтичних казок Гофмана, в яких вдячний читач Кочерга запозичив образ алхіміка, годинникаря. Останній успішно прокочував і по українських п’єсах драматурга (згадаємо Карфункеля зі "Пісні в келиху" та «Майстрів часу», Поета зі станції Чортів тупик, де годинник відстає на 100 років у п’єсі «Марко в пеклі», зрештою, і головний персонаж «Свіччиного весілля» ремонтує годинники etc.). (О. Лященко).
У п"єсі "Марко в пеклі" драматург використовує сюжетну схему "Марка Пекельного" — старовинного українського сатиричного вірша про "козарлюгу", що зібрався в пекло і приборкав чортів. В українській літературі відома написана за мотивами цієї легенди повість "Марко Проклятий" О. Стороженка.
Вплив при створенні п"єси :"Вій", "Енеїда" Котляревського, твори Гофмана...
"В пекло полізу, а знайду накладні і вагони"- говорить Марко. (Є. Старинкевич).
1932 року з’являється незвична, складна, не прояснена й досі, “Фаустіна”, двомовний
текст якої в архіві письменника зберігся не повністю (129). “Фауст” Й.Гете був книгою,
яку І.Кочерга читав протягом усього життя — від юності до смерті. Інтертекстуальні
зв’язки з цим славетним твором безперечні, починаючи від назви та місця дії і до
фаустівського мотиву умови з Мефістофелем. Приреченість ідеї добра у світі ненависті
та відмова від емоційних чинників на користь наукового керування життям суспільства
в майбутньому складають зміст цієї незавершеної антиутопії І.Кочерги. Це водночас і
продовження “Фауста”, і полеміка з цим твором, як зазначав сам драматург, “спроба
подати фаустівські мотиви у сучасних обставинах.
Карфункель (нем.) — карбункул
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B...
Карбункул (устар.) — общее название драгоценных и полудрагоценных камней красного цвета, обычно разновидностей граната.
Грана́ты (от лат. granatus — подобный зёрнам) — группа минералов, представляющих смеси двух изоморфных рядов: R2+3Al2(SiO4)3 и Ca3R3+2(SiO4)3. Общая формула: R2+3 R3+2 [SiO4]3, где R2+ — Mg, Fe, Mn, Ca; R3+ — Al, Fe, Cr[1]. Обычно в узком смысле под гранатами понимают лишь прозрачные красные камни альмандины и пиропы (см. ниже). Их тёмно-красные кристаллы напоминают зёрна плода «финикийского яблока» — граната. Отсюда, вероятно, и пошло название камня. В ранние времена гранаты часто назывались «ла́лами» — именем, объединяющим несколько драгоценных камней кроваво-красного цвета: рубин, шпинель и гранат.[2]:316
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%8...
Часовые камни изготовляют из искусственного рубина. Применение рубиновых камней в часах обусловлено тем, что при передаче очень малых моментов на ходовое колесо, а затем на баланс, потери на трение у передающих пар должны быть минимальными. Этот материал обладает высокой твердостью и износостойкостью, хорошо обрабатывается, поддаётся полированию, имеет красивый внешний вид. Камни из искусственного рубина не окисляют и не разлагают часовое масло. Помимо высокой твёрдости, рубин имеет повышенную хрупкость. Для его обработки применяют алмазный инструмент.
Часовые камни — детали часовых механизмов, в том числе кварцевых часов, выполненные из корунда — синтетического сапфира или рубина для повышения износостойкости и долговечности. В первую очередь это подшипники зубчатых колёс и баланса, а также палеты (зубья) анкерной вилки и штифт баланса, взаимодействующий с анкерной вилкой (импульсный камень, представляющий собой цилиндрический штифт с сечением в виде срезанного эллипса).
Происхождение и значение имени Тобиас — имя заимствовано из Библии, древнееврейского происхождения, означает — «Бог милостив». В Библии Тобиас был сыном слепца. Он отваживается на одно очень опасное путешествие, которое совершает в сопровождении незнакомого проводника — ангела Рафаила, и в конце концов исполняет волю своего отца. Эта история сыграла большую роль в распространении имени Тобиас в Европе. Другие варианты имени Тобиас: Тоби, Тобайес, Тобиет (англ.); Тове (дат.); Тобьяш (порт.); Тойво (фин.). Скопировано с сайта: http://www.medmoon.ru/ezo/
Карфункель у перекладі з німецької означає альмандин – різновид гранату, який має здатність
приводити до гармонії розум і серце. Прізвище другого учасника конфлікту також не-
випадкове, адже відома «філософія серця» Памфіла Юркевича – концепція про серце
як символ внутрішнього світу людини, її переживань, центру усіх пізнавальних дій.
Розв’язку запропонованого філософського типу конфлікту варто шукати в
символіці годинника, який утілює ідею тривалості й невідворотності; символізує
швидкоплинність часу й світовий порядок [21, 521]. Тобто осягнути світ можна тільки
завдяки гармонійному поєднанню розуму й серця. Підтверджує такий висновок і вико-
ристання багатозначного символу курки, що сприяє оцінці якості характерів, сили їхньої
життєвої позиції. Коли Юркевич проміняв свою любов на курку, то це лише підкреслило
його слабкість, безсилля і кволість. Курка ж у руках Ліди – символ турботливості,
мудрості й розважливості. Тож недарма Таратута в останній дії дає таку характеристику
Юркевичу: «Хороший хлопець, душа-чоловік, але, правду кажучи, не наш. Одне слово –
гнила інтелігенція» [10, 496]. Не віддає драматург перемогу й Карфункелю, адже той
припустився найбільшої помилки – прагнув повернути назад час. І тільки Ліда зуміла
усвідомити найважливішу ідею, яку пропагував німець: «Мить не вміщується в часі,
вона може бути і хвилина, і десять років!» [10, 499]. (Т. Вірченко)
Песня в бокале 1910 г.
Вплив Гете, Гофмана, Метерлінка, Гейне, Шіллера, Ібсена, Тіка, Новаліса...
Незважаючи на небагату сценічну історію (п"єса вперше поставлена в Харківському народному театрі 1926 р. у перекладі П. Тичини під назвою "Легенда про пісню", успіху не мала), цей твір дуже важливий для розуміння вихідних філософських принципів...
зі вступного слова В. Брюховецького (повністю http://chtyvo.org.ua/authors/Kocherha/Dra...)
Действие четвёртое.
Карфункель ...Сила, которой я повинуюсь, бросила меня ферментом в это ленивое сусло, и вот из борьбы и возмущения, и обмена элементов рождается прекрасное, сверкающее вино. Я ищу этой бури, чтобы вернуться на её крыльях в раздолье стихии, чтобы покинуть проклятую мельницу, которую я должен вертеть ( подходит к столу с бокалами и смотрит на них и на шкатулку ). Каких ещё духов должен я призвать для сегодняшней ночи?
Там, за окнами, перекликаются и пересмеиваются весёлые саламандры и сильфы. Здесь, в этом боченке, живут искрящиеся духи вина. Со звонкими песнями разбегутся они, словно тысяча самоцветных каменьев, по этим хрустальным оправам. А что, если сусло окажется слишком ленивым? (кладёт руку на шкатулку). тогда я призываю вас, духи воспоминаний, вы отравите этот кубок самым сладким и смаым мучительным вашим ядом! (Голубой огонь вспыхивает над шкатулкой и потухает, взвившись кверху). Я призываю вас, духи разочарования! Вы растворите свою горечь в этом сверкающем кубке! (Жёлтый огонь вспыхивает, подобно предыдущему). И наконец, я заклинаю вас, неукротимые духи гнева, неумолимые духи мести! (Красный огонь вспыхивает и потухает. Свеча гаснет, и наступивший мрак скрывает Карфункеля, который и уходит невидимый ).
Действие пятое.
Карфункель...Идёмте, скоро начнётся буря — моя буря. Помните, мейстер, как вы чихали на нашей башне, когда я брызнул огнём и пророчил вам бурю? О! Я ожидал этой ночи одиннадцать лет, и сегодня мой праздник. Сегодня я отбываю в далёкий простор убегающих туч.
...
Карфункель...Эта буря растёт в тесноте ваших стен. Она придёт при свисте флейт и громе набата. Да, я мейстер бури, посмотрите на мой рыцарский наряд. Одиннадцать лет назад я попался в ловушку открытых ворот в час, когда дикая охота проносилась мимо. Буря умчалась, и бедный дух остался, как мышь в мышеловке. Одиннадцать лет я бился о стены, напрасно пытаясь зажечь вашу кровь, возмутить сонный воздух Ротштейна.
...
Карфункель...Шляпы долой перед бурей! Вы вернётесь в новых шляпах-вы в докторском берете, а вы, Одерменниг, в княжеской короне. ..Вы слышите новую песню? ..она скрыта в ритмическом ропоте бури. Она ускользает за шумом и рёвом торжественно грозных созвучий. (Слышатся первые отдалённые звуки постоянно растущей тревоги. Глухой ропот бегущей толпы, бряцание оружия). Она пробегает, как молния в пропастях туч в клубящейся чёрной завесе!.. (Шум тревоги растёт, смешиваясь с шумом непогоды. Далёкие удары грома). Вперёд, к ней навстречу!
Интермедия к 4 акту драмы: участвуют, в т.ч., как одушевлённые лица Время и Смерть.
цитати за виданням: Кочерга І . Песня в бокале — Твори: У 3х т. — Т.3. — К., 1956
"Зубний біль сатани" 1922 г.
Наповненість однієї миті. Ще у 1910х рр. він нотував задум п"єси, в якій мав розкрити цей "релятивизм" плину часу — задум, згодом реалізований в одноактівці "Зубний біль сатани". Отож, мотив "тісного часу" не був новим для І. Кочерги. Які ж обставини спонукали драматурга знову повернутися до нього? Чи не через те, що його уяву вкотре тривожить образ Карфункеля, того демона душевного болю, з яким ми зустрічалися і в п"єсах "Пісня в келиху", і на сторінках житомирської періодики кінця 20х-початку 30х рр.?Тобто тих років, про які сам автор говорить, як про початок осмислення колізії, покладеної в основу п"єси "Майстри часу" ( інша назва "Годинникар і курка" 1933 р.). (В. Брюховецький).
"Часовщик и курица" ( "Майстри часу" ) 1933г.
В рус. переводе пьесы "Часовщик и курица" М. ГИХЛ.1934 на с.28 читаем Карфункель: ...это яд. Очень сильный яд — карфункелин. В изд. 1956 г. и позднее это название яда не встречается, а просто "очень сильный яд — алкалоид". Майстер — так и осталось в русском переводе.
1 дія, 2 акт: К а р ф у н к е л ь. Вi не маєте часу? Та невже? (Виймає з кишенi годинника i починає його накручувати, той мелодiйно грає). А вашi двадцять чотири хвилини, яких вi для мене пошкодуваль. Стережiться — ха-ха! — щоб в них не поналазиль подiї, вiд яких ви так старанно ховалься. О, вi ще не зналь, скiльки подiй може трапитись за двадцять чотири хвилини! За цей час можна знайти щастя, можна втратити щастя, можна покохати на все життя. Так, так, можна навiть умерти — або кого-небудь убити — i все за тi самi двадцять чотири хвилини. А не те що розв'язати чемодан. Ха-ха! Ну, ну, побачимо, чи пощастить вам зберегти для себе цi двадцять чотиги хвилини, яких вi для мене пошкодуваль.
Виходить, тихо смiючись. далі див. 3-9 акт http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebo...
2 дія, 10 акт: К а р ф у н к е л ь. Iр зайд толь! Вi з'їхаль з глузду! Я протестую! Потрудiться не робити дурницi i вiдправляйте наш поїзд. Я телеграфiрен германський посол!
П о л к о в н и к. Що таке! Та ви ошалiли! Я вас самих розстрiляю через двадцять чотири години... через двадцять чотири хвилини.
К а р ф у н к е л ь. Мене? Через двадцять чотири хвилини? Зальбадерей! Мене?
П о л к о в н и к. Що таке! Взять його!
К а р ф у н к е л ь. Через двадцять чотири хвилини? А вi знаєте, що буде з вами через двадцять чотири хвилини? Ха! Раджу вам краще розпорядiлься з вашим час. Алле таузенд! Тисяча диявол! (В гнiвi наступає на полковника, махаючи перед його носом своїм годинником). Двадцять чотири хвилини! Краще скажiть, де ви подiль мiй поїзд? Вiддайте менi пiвгодини — чуєте? — пiвгодини, якi я загубiль через ваш гармидер — вони менi коштують десять рокiв, чорт би вас побраль!
П о л к о в н и к (вiдступає спантеличений). Та це божевiльний! Взять його!
К а р ф у н к е л ь. Нi, не божевiльний.
Гарматний пострiл.
Ага! Вi чуєте? Вi чуєте, як б'є цей годинник? Дi штунде гат гешляген. Ваш час пробiль! Подумайте самi про вашi хвилини.
11 акт: О ф i ц е р. Пане полковнику! Тривога! Прорив! По станцiї б'ють з панцерника.
Гарматний пострiл.
К а р ф у н к е л ь. Ага! Я казаль! (Спокiйно заводить годинника).
П о л к о в н и к. Та звiдки? Де? Ви з глузду з'їхали! Тут i фронту нiякого немає.
О ф i ц е р. Так точно. Червонi наступають з Тернiвки. З пiвночi. А це, певно, партизани. Якийсь шалений панцерник прорвався в тил.
Гарматний пострiл. Дзвiнки. Телефон.
К а р ф у н к е л ь (спокiйно). Поспiшайте, гер полковнику. Вашi двадцять чотири хвилини скоро проходiль.
х х х х х
Ю р к е в и ч. Лiдо, моя кохана Лiдо! Яке щастя... припасти до твоїх уст... вмерти... лишитися з тобою назавжди! Випити до кiнця цi останнi хвилини нашого життя!
К а р ф у н к е л ь (продовжуючи копирсатися в годиннику). О, Зальбадерей, о, пустий балакня! Який останнiй хвилина? Ваш останнiй хвилина буде через тридцять рокiв. Укупi вмираль! Вона ще вас кидаль — цей дiвчинка, поки ви вмираль...
Тривога. Рушнична стрiлянина.
Л i д а. Стривай! Ти чуєш! Це нашi! Вони близько! Вони не дозволять, щоб нас убили! (Бiжить до вiкна). Так, так! Скрiзь панiка! Солдати тiкають, кулемет. Ага! Сиплеться штукатурка... Кулi б'ють в естакаду... Впав офiцер!.. http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebo...
Вот и всё, что мне удалось разыскать по этой теме. Если кто-то дополнит или поправит, буду рад.
© Вячеслав Настецкий, 2014