Кротевич Євген Максимович
Син cови. /vitalin/. Драматична поема на З частини
Харків-Київ.''Книгоспілка». 1924 На обкладинці — 1923. 64 стор, 3000 прим. (18х1З)
Бібліотека «Книгоспілки» № 7.
Є. Кротевич. Син Сови. Х — К. Книгоспілка. 1923 (на титулі «Син Сови» /vitalin/
1924). Символістсько-романтична п»єса з науково-фантастичним елементом.
***
Сюжет п''єси Є.Кротевича „Син сови” чимось нагадує роман В.Винниченка „Сонячна машина”. „Віталін” у цьому творі — винахід, споріднений із винаходом сонячної машини, що перетворює зелену масу на хліб. Але безсмертя у п’єсі Кротевича і довічне визволення від праці завдяки елементарній їжі у романі Винниченка — це тільки початок усіх проблем людства. Поєднання фантастики, так би мовити, природничої з „політичною» — характерна риса таких творів. їх „антиутопізм» в тому, що наукові відкриття не є панацеєю для людства.
http://litmisto.org.ua/?p=2308**
Татьяна Свербилова
Наталія Малютіна
Людмила Скорина
***
Я. МАМОНТІВ
Про драматичні дебюти 1923—24 р.
— Б. Антоненко-Давидович. Лицарі абсурду. Драма на 4 акти. X. 1923— С. Бондарчук. Варнак. П''єса на 2 розділи. К. 1924.—А. Гак. Студент. Комедія на 4 акти. Х.-К. 1924.—Д. А. Головко. В червоних шумах. П‘єса на 3 одміни. X. 1924. —Л. Дмитрова. Голота. П''єса на о одмін. X. 1924—Є. Кротевич. С а н т и-ментальний чорт. Жарт-сатира на 3 акти з прологом. Х.-К. 1923 —Син сови. Драматична поема на 3 частині. Х.-К. 1923.—С екретар пре м‘єр-м і н і с т р а. Драма на 4 актн. Х.-К. 1923.—В. Муринець. Спар так. П''єса на 5 акти. Альманах. «Плуг» ч. 1. X. 1924.—Т. Степовий. Боротьба. П''єса на 3 акти. X. 1923.— В. Чередниченко. Артистка без ролів. П''єса на 3 акти. X. 1923.—В. Черняхівська. Білі гвоздики. Комедія на 1 акт. X. 1923
ЦілкЬм невдалим здається мені також сюжет другої п''єси Е. Кротевич—«Син Сови». Герой п‘єси, Василько, надумав добути якийсь чудодійний «віталін», що невідомо яким чином можна визволити з неволі та злиднів усіх працюючих і поневолених. Герцог губить Василька раніш, ніж він устиг виготувати на заводі свій «віталін». Закохана у Василькові дочка герцога падає на його труп, а робітники таки виробили «віталін» і приходять визволять Василька та покарати своїх ворогів. Як бачимо—одна з вічних тем: герой і юрба. Але весь резон д«ётре цієї теми—в стосунках між героем і масою. Е. Кротевич же викинув із свого сюжету саме цей момент і таким чином кастрирував його. Лишилася банальна декламація (та ще поганенькими білими віршами) про жорстокість і злочинність володарів цього світу. Крім того, в наш час не можна повертатися (навіть в символічних п''єсах) до абсурдних мрій середневічних алхімиків (віталін). Тут знов сили витрачено на непродуманий і безнадійний сюжет.
«Червоний шлях» №7/1924
***
С. Крижанівський
***
С. Хороб
