Есе з корисним використанням послуг Мережі для розкриття граней особистості ВС та впливу його творчості на аудиторію
ПРОЛОГ
У парадоксального письменника-фантаста Володимира Савченка, який жив у Києві на вулиці Артема – автора повістей, романів, наукових статей — є невеличке оповідання. Воно називається «Жив-був хлопчик»… А! Квартира у Володимира Івановича була маленька, однокімнатна. Власне така собі майстерня письменника. Тут він писав, наговорюючи свої думки спочатку на диктофон. Диктофон у Савченка був доволі оригінальний. Конструкції різних приладів він з’єднав, поєднав і створив потрібний йому для роботи апарат. За фахом він був інженер-електрик і деякий час працював в Інституті кібернетики. Потім, став писати в жанрі наукової фантастики, де і відкрив персональний портал у свій створений світ. Куди і пішов зі своєї скромної майстерні на вулиці Артема. Отже, «Жив-був хлопчик»…
Тут Савченком розповідається проста у своїй парадоксальності історія. Чоловік купив книгу. Читає. А там все про нього. До деталей. Дружині стало цікаво чому читає потайки та ховає? Знайшла, читає і все в книзі про неї. І також до найменших подробиць. Навіть небажаних. Дістався до книги син. Зрозуміло – і йому дістається на горіхи. Парадокс? Але не без самодостатнього полтавського гумору. (Колір не визначаю.) Звідки родом і Володимир Савченко.
Отже, цим «читанням» з однієї книги попереджаю інших «читачів»: « З безлічі варіантів прочитання можу використати лише один варіант. Мій пароль для входження у підписаній мені Савченком збірці «Візит зсунутої фазіанки» (Визит сдвинутой фазианки», Киев, изд-во «Молодь»,1991): «Сусанне Черненко на добрую память».
ВІДКРИТТЯ СЕБЕ
— це назва лише одного з творів письменника. Оскільки, як уже було сказано, Його на фізичному рівні серед нас уже немає, та знайти Савченка можна перш за все у віртуальному просторі Мережі. Простір цей відкритий. Туди і донині заходять відвідувачі. І не лише давні, а й нові. Читають, висловлюють свої погляди, своє сприйняття творів Володимира Савченка. Хтось пише, що Він допоміг цією повістю вибрати професію. Хтось дивується, що виявляється цей надсучасний твір написано аж у 1967 році… Коротше. Хто захоче перевірити нехай покопирсається в Мережі. Достатньо, як каже на своєму «Персональному сайті» письменник, набрати «Володимир Савченко». Роман «Відкриття себе» — про дублів. Тобто — клонів. Трьох фізично існуючих клонів, створених загиблим підчас експерименту провідним інженером Кривошеїним. Один із них, котрий фігурує як «аспірант Валентин Кривошеїн», каже двом іншим: «Троє з одного стручка. А було четверо…» Проте цілком резонно і правильно буде сказати: « Нині їх таки четверо. І роль глобального клона зовсім непогано виконує Інтернет. Інформаційного клона. Точніше все-таки комунікатора. Принаймні, щоб оцінити простір, лексику, динаміку часу, в якому діють учасники творів Савченка, «понишпорила» сторінками кіно пройдешніх часів саме в Мережі. (За фахом авторка кінознавиця.) Щоб спробувати ідентифікувати відтворене Володимиром Савченком словом з візуальною ілюзією періоду, епохи розквіту науково-технічного прогресу.
І перестає дивувати чому один з дописувачів на «Відкриття себе» звинувачує письменника, мовляв, Савченко некваліфіковано описує роботу слідчих. На що інший — «Захисник» — йому резонно відповідає: так тут йдеться про чоловіка, який клонував себе, а не про міліцію. Значить Савченко таки виграв процес у Його величності Часу. Атрибутику – інтер’єри, техніку, розмаїття моделей комп’ютерів, мобілок, смартфонів, скайпів… кожному читачеві дано побачити по-своєму. Головне не в цьому. Люди рухають сюжет. Вони живуть у об’ємному відкритому просторі твору. Вони мислять, конфліктують, шукають, експериментують. Вони чуттєво живі і розумні, і кар’єристи, і таланти, і заздрісники… Гострослови і тупаки. І немає в цьому просторі ні демонів, ні страхітливих бутафорських чудовиськ, інопланетян-убивць та їм подібних витворів. Знову ж таки в Мережі знайшла пораду від одного з тих, хто відкрив для себе Савченка недавно. Він: хто шукає чисту «розважалочку» нехай «Відкриття себе» не розкриває…
Так Володимир Савченко був серйозним Майстром. У своєму особливому жанрі. Банно-пральні пригоди у нього годі й шукати. Його ще називають «останнім з титанів наукової фантастики». Але, гадаю, недаремно на кількох різних сайтах за неоднакових причин, повторюється одна й таж фраза з фіналу повісті: «Три інженери (авт. – повноцінні, осмислені — не «дублі») йшли на роботу».
З ВІКІПЕДІЇ. «У 1973 році вийшов у світ 25-й том «Бібліотеки сучасної фантастики» під назвою «Антологія», у якому у скороченому варіанті була вміщена програмна для Савченка повість «Випробовування істиною».
ПОСАДА У ВСЕСВІТІ
— науково-фантастичний роман — 1992 рік. Сам Володимир Савченко позиціонував себе Стражем. І не приховував цього. Це не вигадка авторки, яка не вперше пише про це. Слова з «Посади»: «По одному читачу-грунту і цивілізація буде продовжуватись». Бо «Науковий прогрес рухає не лише уяву, але часом і відсутність її». Адже «Піна осідає – суть залишається».
З МЕРЕЖІ. «15 жовтня, 2011р. Андрій Токарчук: «Читаю «Посаду в Всесвіті». Випадково потрапила книга до рук. Шкода, що з цією людиною не спілкувався особисто. Він – геній думки (…)».
Мені пощастило спілкуватись з Володимиром Івановичем. І його вроджена екстравагантність – в розумінні не потрапляння в загальний ряд, парадоксальність, інтелект справили на мене мабуть більший вплив, аніж гадала. Савченко просто став прообразом для давненько написаної і таки опублікованої ексцентричної повісті «Ловитор». В ній він таки Страж – Софокл Сковород.
Твори Савченка (за його життя) були опубліковані у 29-ти країнах. Перевидавались і мали високі рейтинги. Свідчення? Тиражі!
На сайті Володимира Савченка його фото різних часових періодів життя. Далі по відео напис «Фото сутності автора». Відкриваю. В кадрі на тлі зірок на першому плані КУЛЯ. Вона прозора. Всередині світиться життєдайною енергією. На неї накладається своєрідна зоряна доріжка і вкраплена в неї постать. Девіз сайту «Пусть твой призыв без отклика замрет – один иди, один иди вперёд!» Рабіндранат Тагор. (авт.- перекладати поетичні рядки Р.Т. не наважуюсь). Це дійсно духовне кредо мислителя Володимира Савченка. Від нього він не відступав. Тому і відбувся Його феномен.
КУЛЯ. З її появи невідомо звідки у міфічному містечку Таращанську і починає розгортатись дія в романі «Посада у Всесвіті». Творі неоднозначному. Бо в ньому власне письменник і спроектував заздалегідь ту Кулю, яку виніс на свій персональний сайт, як «Сутність автора». Інженер, технар, науковець, письменник-фантаст. Інтелектуал. Проте сьогодні у нього не спитаєш: «Володимире Івановичу, а що все-таки значить Ваша Куля на сайті?» На тому ж сайті викладено «12 передбачень». Дванадцяте «Передбачення фантастом-фантаста» ніби загадка, послання в майбутнє. Тим паче, що далі: «Список буде продовжено. Публікація цих матеріалів вільна – але неодмінно з посиланням на мій сайт». Отже, за моїм прочитанням («Жив-був хлопчик) Володимир Савченко з граничною чіткістю розписав у «Посада у Всесвіті» як піде. І де буде (все-таки див. – сайт) у Всесвіті. Видається фантастичним? Чому? Він же був лідером у своєму особливому жанрі.
У романі, над яким трудився двадцять років, він і визначив себе. Не одразу. Коливався. Образ «приборкувача Кулі» талановитого і сміливого вченого Корнєва привабливий. Енергійний, динамічний, здатний до авантюрних рішень. Але все-таки у розвитку сюжету, характерів поступово переносить акцент на директора науково-дослідного інститут В.В. Пеца. Особи не такої яскравої. Людини, яка мислить зважуючи, осмислюючи, сумніваючись. Етика. Обоє співпрацюють з Кулею. Корнєв про Пеца: «… Навіть дурість великої людини містить у собі відблиск її величі». Врешті-решт Куля забирає обох. Бучно ховають інженера Корнєва. За ним непомітно – зі сторінок роману – йде скромно й осмислено Пец. Проте залишається ще один молодий герой. Його письменник вводить у дію ближче до розв’язки. «Електрика може все, — цей девіз Віктор Буров сповідував, без перебільшення, змалечку». Це автобіографічний факт. І вже цей інженер іде на роботу. Ну не зупиняє процес еволюції пізнання інженер за фахом Володимир Савченко. Письменник-то він за покликанням.
Премія «Велике Кільце» за роман «Посада у Всесвіті». Рік 1994.
Премія на конкурсі Детгіз за повість «Чорні зорі». Рік 1960.
На першу річницю відходу Володимира Савченка – 2006рік, січень, число в різних джерелах від 16 до 24 січня… – у Національній спілці письменників під орудою голови комісії НСПУ з пригодницької та фантастичної літератури Миколи Славинського зібрались київські письменники-фантасти вшанувати пам'ять Майстра. Письменник-фантаст — фахова освіта інженер-металург — Тимур Литовченко сказав, що повість «Чорні зорі» (побачила світ загодя до року народження ТЛ) прочитав ще підлітком. (Вона була з ним і в день зібрання). І фактично зростав із нею. Проте ніколи не думав, що йому випаде нести труну, проводжаючи в останню земну путь тіло Володимира Івановича Савченка.
Приз «Чумацький шлях» за повість «Викрадачі сутностей». Рік 1989.
Фото Савченка на сайті. З Премією «Аеліта» (2003рік) за внесок у російськомовну фантастику. Він високо над головою тримає цей символ визнання. Перемоги.
2013 ЙОМУ Б ВИПОВНИЛОСЬ — 80.
НА РОЛЬ НОСТРАДАМУСА НЕ ПРЕТЕНДУВАВ
Проте у повісті-п’єсі «Нова зброя» — 1965 рік фігурує: «…а з лабораторії CERN...» (Європейська організація ядерних досліджень) заявляє про « прискорювальне кільце». Не треба бути великим технарем, достатньо цікавитись що відбувається в світі. І… знати твори Володимира Савченка, щоб подивуватись його творчій далекоглядності. В мережі достатньо відеохроніки про ВАК – Великий Адронний Колайдер. Щоправда, сорок з достатнім гаком років тому термін «бозон Хіггса» не вживався. Однак в «Новій зброї» контури цього незрозумілого у своєму призначенні об’єкта означені. Якщо процитувати Савченка, то це «тіні грядущого на минуле».
ВІКІПЕДІЯ. Колайдер (collide – англ.) – зіштовхувач. Це система прискорювачів заряджених частиць, в якій два пучки прискорюються назустріч одне одному.
Володимир Савченко запитує (сайт): — Чому в науці вчені не роблять посилань на дослідницький подвиг та внесок фантастів? (…) Наукова фантастика йде попереду науки.
Щоб довести це наведу кілька передбачень письменника-фантаста Савченка, які він сам відстежив.
1. Передбачення сучасної мікроелектроніки та кристалічних комп’ютерних істот – в оповіданні «Дивна планета» (1958р.)
2. Передбачення ядерного матеріалу та видобутку антиречовини ще не підтвердилось; але передбачення ядерних катастроф, на жаль! Уже: 1979 – Три-май-Айленд, 1986 – Чорнобиль – повість «Чорні зорі» (1957-58рр). Тоді (50-ті) не існувало ще поняття «ядерна енергетика».
Утім сучасний кінематограф – американський, західноєвропейський – достатньо виразно поставляє на екран продукцію про наслідки експериментів науковців з тонкою матерією фізики атомного ядра. Тут все-таки знову звернусь до передбачення Савченка – «8». «Передбачаю крах теорій «кварків» та «елементарних частиць».
Так ким же був письменник Володимир Савченко?
Володимир Гусєв – письменник-фантаст (за фаховою освітою інженер-фізик) читає з «Жив-був хлопчик» свою версію. «Подивовує масштаб мислення Савченка. Та що там нашого світу – багатьох всесвітів, які народжуються та вмирають. Це в романі «Посада у Всесвіті»…
А ще Володимир Савченко запропонував концепцію U-поля, що має «дофізичну природу. В категоріях ідеалізму це самоконцентрація в нашій частині світу Всесвітнього Я; в поняттях древніх філософій близько до Дао китайців і Брахми індусів». Це у статті «П'ятнадцять нових формул фізики та космології. Всесвітнє кореляційне поле дії ( U-поле), яке проявляє себе Універсальним зв’язком величин та явищ»). Це ніщо інше як математичне тлумачення ідей індуїзму. А може навіть те «Велике Об’єднання, котрого прагнуть фізики»!
Він замислювався і над екологічними проблемами. А його непримиренність до нас споживачів та руйнівників Матінки Природи?
Тому з властивою йому творчою прямолінійністю писав: «Необхідний поворот на 180 градусів в усьому: в психології, в образі життя, в виробництві, енергетиці. Стримування споживацької стихії в усіх її проявах. Смирення замість самоствердження.».
І він не декларував ці істини. Він так жив. Єдиним особистим транспортом письменника-фантаста Першої зіркової величини був… велосипед.
ЖИВ-БУВ ХЛОПЧИК
Перше оповідання Савченко написав, коли йому було 10 років. Це 1943 рік. Йде Друга світова війна. Писав в евакуації далеко на Сході. Називалось воно «Як лисиця Фріца до партизанів привела». Публікувалось у журналі для дітей «Мурзилка». От власне тоді Володя і вийшов на свій крутий шлях. Книгу розкрив. І було там написано: «хлопчик виріс і вивчився на інженера». Диплом є, інженер гарний, роботу має гідну. Проте знову розкриває Книгу. Читає: «… а народився письменником. Фантастом». А наука? «Науковим фантастом».
З сайту ВС: «Живу на Україні, в Києві. Проте як письменник, де завгодно, лише не тут. Так теж можна». Однак у 2005 році колеги по цеху фантастів провели Його Сутність в путь до, загодя приготовленої ним на час відходу, Кулі з Києва. Під тим же сузір’ям Водолія, під яким Він і народився. І яким знаменуються наше нинішнє тисячоліття.
Урну з прахом родичі поховали в Москві.
ФАНТАСТИЧНА ДЕТАЛЬ. На одному з сайтів ( сайт не позначатиму – хто захоче знайде сам), де викладена біографія, твори Володимира Савченка, замість його фото зображення якогось «пана Х». Так «Жив-був…», але це зовсім не той «хлопчик»! І не з тієї Книги… Парадокс. А ймовірність того, що (тільки замість інженера) вже новий письменник-фантаст йде на роботу хіба виключається? Передбачення, передбачення і знову ж таки передбачення…
А ІДЕЇ З ЙОГО ТВОРІВ
та наукових розробок, відкриттів реалізуються по світу. Глобальне бачення далеко вперед. Не лише в сьогодні, а й в прийдешнє. Наскільки? Відповідь в «Есе про користь вивчення довідників. До річниці Чорнобильської аварії» (1988р): «… вона ще не закінчилась, ця еволюція».
Натомість переді мною віртуальний простір не лише екрану комп’ютера , а й в портал Простору Книги поза ним. Там незавершена дилогія Володимира Савченка «Час Великий Заперечень». Але, як вважає він «… головна особливість цих романів в тому, що описані в них НПЧ (НПВ) , Неоднорідний-Простір-Час – ось-ось мають відкрити. Фактів спостереження його більше ніж достатньо; залишилось їх осмислити та зрозуміти. Автор з великою цікавістю чекає цього моменту». В електронному форматі є сторінка ( авт. – російський варіант «Для начинающих Вселян) «Для початківців Всесвітян».
Тому самі маєте зрозуміти – 13-те Передбачення:
ЕПІЛОГУ НЕ БУДЕ! БУДУТЬ ВСЕСВІТЯНИ