На орбіті між Землею і Юпітером, на відстані 100 мільйонів кілометрів від Землі кілька мільярдів років описувала свій шлях навколо Сонця дивовижна планета Зелена, що виникла разом із своїми сестрами по Сонячній системі. Вона була вдвоє більшою за нашу Землю в діаметрі, оберталась навколо своєї осі за 30 годин, а навколо Сонця – за 720 діб. На ній відбувалися зміни пір року, подібно до земних, тільки з довшими фазами. Умови розвитку органічного, розумного життя там виникли значно раніше за наші.
В той час як Земля переживала період, коли з’явилась первісна людина, на планеті Зеленій існувало організоване життя з високим розвитком науки й техніки. Жителі її називались косметами і мало чим відрізнялись од земної людини, хіба що на зріст і за розміром голови. Очевидно, така форма розумної істоти найбільш доцільна, і тому природа її затвердила, принаймні, у нашій сонячній системі.
Їхній одяг був без швів, не з ниток і не тканий, а суцільний, з якоїсь штучної речовини, дуже м’який, легкий і теплий. Живились космети якимись брикетиками різної форми, кольору, запаху й смаку.
Космети оволоділи ядром атома, синтезом, – уміли керувати термоядерними процесами. І володіли фантастичною наукою – Мудретикою, що в порівнянні була далеко вищим щаблем нашої кібернетики. Жителі Зеленої вміли керувати явищами природи, приборкувати стихії. Розвиток науки й техніки зробив їхнє життя практично безсмертним, бо будь-який життєво необхідний орган могли замінювати високоякісними штучними виробами з особливої речовини. В їхніх руках була енергія такої сили, що давала можливість покривати мільйонні відстані за порівняно короткий час і навіть регулювати нахилом осі обертання планети, бо це було необхідно для утворення штучного клімату на всій її площі.
Планета Зелена мала два супутники – Марс і Місяць (так їх назвали земні люди пізніше). За своїм складом і фізичними властивостями супутник Марс був придатний для життя, з розкішною природою, з повітрям. Багато косметів переселилось на Марс, а велика їх кількість проводила там свій відпочинок в найкращі пори року. Марс і Місяць знаходились не так далеко від своєї планети, і польоти до них на удосконалених літальних апаратах були регулярними.
Другим супутником Зеленої був Місяць. Він мав повітря і вологу, але не було на ньому ні рослинності, ні органічного життя. Поверхню вкривали скам’янілі нещільні, порівняно легкі породи, і хоч він був ближчим до планети, ніж Марс, космети використовували його лише як полігон для науково-технічних експериментів у керуванні термоядерними реакціями. На Місяці були відповідні споруди для цього і змінні експедиції.
Ще на світанку свого розвитку космети почали польоти на планету з голубуватим ореолом. Це була Земля. Коли ж досягли високого технічного рівня, то й приступили до її детального вивчення. За допомогою штучних супутників, міжпланетних станцій і обльотів Землі поза атмосферою на кометольотах вивчали нашу планету і прийшли до висновку, що на ній існує органічне життя. Отже, стали готуватись до експедиції на Землю, щоб перевірити на практиці правильність своєї гіпотези.
Приблизно 10 тисяч років тому два міжпланетні кораблі косметів з’явилися поблизу Землі. Облетівши кругом планету і зменшивши швидкість до можливого, кометольоти приземлилися – один на території Єгипту, другий на Аравійському півострові. Зв’язок між собою підтримували весь час за допомогою мініатюрних апаратів.
Посланці Зеленої планети були на Землі кілька тижнів. Вони познайомились з місцевим населенням, що порівняно з ними стояло на дуже низькому рівні розвитку. Передали їм досвід будови гідротехнічних зрошувальних споруд, з яких була велика потреба в напівпустельних районах Єгипту і Аравії. Всілякі розмовні взаємовідносини здійснювали за допомогою міміки і рисунків на піску. Рухались космети по землі в невеликих складних машинах, які привезли з собою в кораблях. Машини їздили по будь-якій місцевості з великою швидкістю. Люди називали зоренавтів небесними жителями.
Коли запасів харчування залишилося мало, космети вирушили в зворотну путь. За розрахунками першим на їхньому шляху мав бути Марс, супутник Зеленої, на якому сподівались зробити посадку і відпочинок. Та, підлітаючи до нього, зоренавти помітили на Зеленій гігантський спалах пожежі, що охопив усю планету. Потім бризки вогню розлетілись на всі боки, і планети не стало. Катастрофа... Причина? Про це будемо міркувати всі, висувати різні гіпотези.
Зоренавти ввімкнули допоміжні батареї Сонця, збільшили швидкість і помчали навздогін Марсу, який зійшов зі своєї орбіти і полетів у простір. Загубивши планету, Марс наблизився до своєї сусідки Землі. А Місяць, що знаходився в момент катастрофи ближче до Землі, взяв напрямок в бік Сонця, та на його шляху виникла сила тяжіння нашої планети, яка й затримала втікача, прив’язала до своєї сфери як супутника на вічні часи.
З планети Зеленої, що потерпіла катастрофу, утворилися астероїди, комети, метеорити, що тепер кружляють навколо Сонця між орбітами Марса і Юпітера. Два невеличких астероїди попали в сферу тяжіння Марса і стали його супутниками.
Що було далі з поверхнею Місяця і тими косметами, які залишилися на ньому, а також з життям на Марсі, будемо міркувати разом, висувати різні здогади, неймовірні фантастичні припущення, теорії. Деякі з них колись, можливо, виявляться реальними.
© ЗНАННЯ ТА ПРАЦЯ. – 1964. – № 5.