Дуже завчасу вони подружились, може навіть аж надто. Обоє, що ледве встигли дійти до пори, до належного віку та побачити світ, а їх, дали, з’єднали до купи.
Головне, що надали їм зараз до праці, праці лихої. Так день, як і ніч, і на ціле їх довге життя.
В літну... так і в зімну.
Без ніякої зміни.
— Тьху та. зіпнути б краще.
. Ніж ото працювати пда когось весь ти. №■0 життя.
День-уцень.
Без перерви, спочинку, без весели роз¬ваг, нояодечи потік та без сварки та лайки .ніж тебе.
А пройшло їх дитинство під плеканням ямок та иимилшви, при турботах уче- ■вхлоце(, внаметггих майстрів. -Хоч і в {іаашх краях та далеко одно від одного.
В®, наприклад родився па заводах Черво¬вого Жовтая із походження був українець, а лота була «яка, весела, простенька і страх працьовита.
А обоо ж однісінькі віком. А па вдачу, як той- так і та, перекопані в праці.
Ирпегуинди у двох у подружжі, в вероз- , лтчнгін єднати.
' ' Та в такій що залежносте кожне від свого нодружал, що ніхто і ніяк їх но ніг би ото рсиучитп.
їй фвигу без другого стерті..
У Впині, в Горішній Силовії було -раз травилось дао.
Не так бо й давно це. а років чотири вже буде.
Там гурт шахтарів «чужоземців» -пібп то, був захєп.тсппй в шахті та праці заго- ’коипє:гьського «повстанця» Кор-Фангі. Графа чп князя, хто його знає там. Далеко ;це звідціль та вжо.й давненько би трохи. . Тз.к- па пам’ять геть щсе не згадаєш.
Досить того, що нбзачнй загін гайдамаків петлюрівців під командою -польського ігмця ‘«партизана» вірвався в шахігорський рай¬он І 'ЗЧИНИВ в ньому 'бешкет.
Був як раз час обіду і робітництво’йшло ‘гиаеакиипок №щешшй. Через гвалт же схо- 'д'і.то'ПІДШІТИСЯ враз па гору.
(>т і сталось пещасз’я над шахтою, черга 16.
П’ятдесят шахтарів іііднімаючисз вверх у підземелля, були Гюмбами збиті у низ, і ршяи па ж, всі розбились до тенту, ■
А 750 ще із -їх товариства- довго тим са-. мим- замкнені були в підземеллю.
Ледве встикшспастись.
. А спаслись допомогою польського хлопа, що підняв до повстання довкружнпхшахтьо- рів.
Клекотала іселедасика земля. Підіймався старий і малешжий та йшли бити польських паїздппх «повстанців». Били дружно, били зовсім без жалю якогось а нарешті розбили цощенту.
Перемога пішла за отим шахтарем, що копав-Уь в пі.дземілю, за батрацтвом селезь- СЬКІІМ.
І аж стала після того оця перемога бабу¬сею нашого краю.
ЗІслодою отою, про котру ми оце зараз ве. і.емо розмову.
Молода ж таким чином бо, ото буде родом, як раз з переможців.
Нереможенківпа, тоб то вона.
Отаке!
По БптоМсіжій пригоді створився в Берліні, столиці німецькій бетоновий електрозавод іна пошану- затипуицпх в шахті героїв.
Він був батьком молодої Динамо, яку спо- редила йому його дружила Блектромай- ’СТеріЩ.
(кілько ж рук працювало над тим, щоб її отаво обладнати, скілько клопоту взнали станки і варстаки -всілякі, поки було штам¬повано її. Це тендітне серденько Динамо.
А збирано було його із тоненьких листоч¬ків, та настромлено щільно па крицевий вал. І обточено ще раз.
На валу чепурного колектора вміщено було, а умиті бішдамп мотки сектора мдаихдротів утопились владпепько в рядки жолоб¬ків, що навколо ротор охопили і злучились з 'колектором через топлений ЦИНКОВИЙ «лиш
Статор, її оддавали в окремій май¬стерні, а проточено його тут же у себе.,
Йасверлилп діри та нарізали різи, при¬крутили па шруби залізне серіддя, на яких шоламотапо «дроту в сорочці». <
І нарешті зробивши лице та затилля, скла¬ли в одно і родилась Динамо.
Перейшла вона цехи оздоби та спроби. Роск-вітчалась в блискучі фарби, одібрала «паїшюрт» на життя самостійно і почала шукати собі жениха двигуна;
Якось було точились бої аж за місто Одесу. Хижа флота чижих підійшла тоді з моря і повинна була розбивати повстанців з гармат.
То й була вона нам би нашкодила й дуже, коли б тільки ото не Марті.
Андрв Марті допоміг.
Він відмовивсь стріляти і спаслося пов¬стання.
У заводі «Марті» йшла гаряча робота.
Тут викінчувався новий, мотор.
Вже гисарня давно закінчила своє зав¬дання і лиття перенеслось в токарню.
Проточили ціліпдрп в інавмислих станках, їгідогіїалп1 поршні, пристругали гарнесенько картер сюди й докінчили вал колінчастий.
Все з’єднали до купи корбюратор і рурп з беків шрилуталп, запаляния дали і все стало готовим.
Чепурили також і його. Тілько менше ніж панну Дппаму.
Бо ж двигун молодець, не якийсь тобі «струцький» з бульвару, а він є робітник. _
Вн—'Персона серйозна, яка ціну собі доб¬ре знає і для цяцьки себе не віддасть.
Працьовитий!
Громіть бубни, бий в літаври, труби. Хай сопілка грає. Геть цимбали з триньканням журливим та ї кобза хай зажде годину. З ни¬ми ніколи оту7 сумну точити «антімонію», а потрібно діло якесь діяти.
Відбувається бо цо значна подія, відкри¬вається новий маяк па Чорнім морі, що сві- тіггпме вогнем червоним па шляху для люд¬ських кораблів. ■
• А з Берліну...
Зі столиці фабрик та заводів вирушає за- лізомідяна красуня Електрівна.
Зовуть її Динамо в товаристві, та вважа¬ють за найкращу річ, яка йно в світі може бути.
Вона темряву тобі освітить ясним світ¬лом, а зімою з хатп холод прожене.
Як гаряче літо, або жар на праці, годна остудити в холодящій дії.
Ростоппть па плин, пайтвердіщпй камінь, • виборе ■ із плину потрібну річ.
А плип розкладає на ріжне повітря і зо¬лото робить з простих річовин.
Просякне крізь тіло чарівним промінням І скаже що в середині є.
В роботі поможе:... піднести, притримать... а як що*крутитп то тількодавай.
Ось в лікаря крутить свердельце для зу¬ба. Машина маненька в кулак завбільшки.
А ось: товче камінь у ступі залізний, ва¬нта чудовисько в тисячу сил.
Дрібното ж нриладдя: дзвіночки, горілоч¬ки. пательні, бнгельлівсіляко -приладдя цо хата й життя... Чи р'/дю той, телефони без дроуу... А що вже й казати про все дротяне. Всього і не злічиш.
Не вистачить сили, щоб все зрахуватп.
І все то отая Динамо.
Красуня Динамо—стосот господиня, сто. тлеячівзмог та міліоп передбачень усяких-
I все це Динамо.
То не дурно я: двигун молодець ту¬ривсь так завзято та довго і зараз ось дбає про зустріч ТОЇ -МОЛОДОЇ.
Він в новім помешканню на високім бе¬резі моря, де маяк аж у хмарах стремить, піджидаючи світу для себе.
Він дістане цей світ від Динамо.
Дпнгуп-сокіл міститься- на пишну онд* ставу.
Збоку місце лишає молодій... дружині...
Але ось і вола.
В пелюшках, у чіамітці умотана щільно в л’япсоМу підстіллю з машипських перин, в мякенькій фотелі серденько її... з колек¬тором ясним- і в гарп-м схованим вся решта частин. '
І от їх виймають, звіряють, обтирають в них порох і вкулу складають, щоб було одно.
Гуляйте ж дзвоніть молотками,, хай вам засміються гранчасті ключі. Кінчайте, ж скоріше це жваво весілля.
Ось взяли па талі чавунне кільце. 'За- кільцо з великим зусиллям -підняли вверх (бо це найоажкіще) і ставлять па певному місці. '
Ось для молодого лаштують її лиця оюло- даіієу... з його боку вмостили «щоку».
Цілуй же козаче, коли що молода®, не гайсь по марнуйся.
Аж ось і серденько мостять між магніти і перший цілунок відчув отой герой праці в гартованім -серці своїм, — аж тілько... тепер.
Торкнулися валом до валу, це серцем до серця тоб-то.
Останню щоку до лиця притулили і щіль¬но іпрпкручепо трубами все.
На «муфті» з’єднання повставлепо «падь* ці»...
І сталося з «двоє»—«одно».
11а вечір Двигун собі весело пухкав, кру¬тилась Динамо створяючп плин чудеса’.
АІплип електричний тече у ліхтарню. Ту¬ди а;к па верх маяка. Там вхтіль навалить до білого сяйва і крізь'червоні вікна шле я далекий простір пром’пь боротьби.
А радіо з боку й соб: притулився -й дає в яеобмежпісгьчарівпі звістки.
Засвітилось в х.тта.х, загурчало в май¬стернях що-рапку і іівдая, протягнулись до близької шкоди дрож
*
Дуже завчасу вони подружились, може навіть аж надто. Обоє що левдп встигли дій¬ти до пори, до належного віку та побачити і.в.т, а їх, зведи, з'єднали до купи.
Головне, що падалп їм зараз же праці. Иавіжепої праці, лихої. Так день, яі» і кіч, / на ціло їх довге життя.
В літку... так і в зіпну.
. іііта ніякої зміни.
— Тису то. вітиіутп й краще:
. Ніж ото працювати для когось весь в в. їй:е апптя.
.•(спь-удень.
Без перерив, спочинку, без веселих роз¬ваг, мщтдечшс потік та без сварки та лайкп ,иіж себе.
А пройшло ЇХ Я1ТПНСТЕ0 під плеканням «ампк та чшпмк всіданих, при турботах уче¬них людей, оямнгпа иайстрів. -Хоч і в ріиашх краях та далеко одно від одного.
Він, иапрткіад іродігаси чи заводах Чорно¬ного Жовта?, із походження був українець, а лада була чг’ака, весела, простеїіьпа і стріх працьовита.
А обоє ж однісінькі віком. А па вдачу, як той так і та, порекппаїп в праці.
Приступили у двох у подружжі, її яероз- . .мученім сдиаіпгі.
' Та в такій ®> залежносте пожпе від свого подружжя, що ніхто і иіяк їх по міг би ого рст-тучии.
їй одному без другого смерть.
У Бптомі, в Горішнії Силезії було раз трощивсь лихо.
Яв так 86 8 давно цс, а років чотири вже біце.
Там гурт шахтарів «чужоземців» ніби то, був йхстглишії п шахті на праці оаго- ипи польського «повстанця» Кор-Фанті. Графа чп иіяза. хто його знає тая. Далеко . по звідціль та вже й д.івнгаько би трохи. . Так їй пам'ять геть ®?е по згадаєш.
. Допить того, що «озачмй «загін гаЗіамакіп датлюрівців під «шагаоїо ш’.тьсвкого іїчця '««аргизаіга» вірвався ч шахгьорськпй рай¬он і зчинив в ньому бешкет. _
Був як раз час обіду і ройтвпцті» йшло ,иа иіочивок півдевпий. Через гвалт же сх-> .т'ло піднятим враз па гору.
(Гг і сталось нещастя па ї шахтою, черга 16.
іУлткіесіт шахтарів лідпіадіочись вверх з піиекехіч. бузи бомбами збиті у ішз, і риасжг иа дао, всі розбимсь по щмту,
А 750 ще із їх товариства довго ти са¬мим замкнені були в підземеллю.
.Ісдвс остигли спастись.
А спаслись допомогою польського хлопа, що підпив до повсташія девкружшіх шахтьо- ріо.
Клекотала еелезьсиа пемзи. Підіймався старті і малеіп.кіій та йшли бити польських паїзішіх «повстанців». Били дружно, билп і-'і.ч без жалю якогось і нарешті розбили де щміту.
Перемога пішла за отим шахтарем, що копавїь в підаемі.чю, за батрацтвом селезь- еьигм. ■
І аж стала після того оця перемога бабу¬сею нашого краю.
Л' -іедою отою, про котру ми оце зараз веіеиа розмову.
Ми.юда ж таким чином бо, ото буде родом, Ж раз з переможців.
Ііорйгожешйвпа, тоб то вона.
Отаке!
По Битстцтжій пригоді створився а Берліні, столиці •німецькій бетоновий електрозавод, па шчпа-гу затппуипвх в шахті героїв.
Він був батьком ію.іодеї Динамо, яку спо¬родила йому його дружина Е.дектромай- сгоріш. _
1'пі.іько ж рук працювало пад тим, щоб її отако обладнати, спільно клопоту взнали станки і варставн асі.дяпі, поки було штам¬повано її. Цо тендітне серденько Динамо.
А збирано було його із тоненьких листоч¬ків, та. настромлено щільно на крицевий вал. І обточено ще раз.
На валу чічгуряого колектора вміщено було, а упиті Страми мотки сектора мципх діютів утоиплпсь видненько в рядкп жолоб¬ків, що навколо ротор охопили і злучились з '«юдеиторяі через топлений цинковий клиі.
Статор, Тулуп- її одливали в окремій май¬стерні, а проточено його тут же у себе,.
ІІдеперлилп діри та нарізали ріпи, прп- ь-рутилп па шруби залоте серідаїї, па яких попамотапо «дроту в сорочці», •
І нарешті зробивши лице та затилля, скла¬ли в одно і родилась Динамо.
Перейшла коал цехи оздоби та спроби. Госквітчалась в бшецучі фарби, одіорала «пашпорт» иа життя самосгіане і почала цикати собі жениха дештна;
Якось було точились бої аж за місто Одесу. Хижа ф.тота чижих підійшла тоді з моря і повинна була розбивати повстамців з гармат.
То 8 була вона пазі бп ваппадма й дуже, коли б тільки ото не Мирті.
Андрії Марті допоміг.
Вій відмовивсь стріляти і «паслося пов- єташш.
У заводі «Марті» йшла гаряча робота.
Тут викінчувався повий мотор.
Вже гисар'пя давно закінчила своє зав¬дання і лиття перенеслось в топарпю.
Проточили ціліадрп в пагмисдих станках, підаишп пориві, пристругали гарнесенько картер сюди й докінчили вал колінчастий.
Все з'єднали до кутні корбюратор і рури а біжів пршіучпли, вапалтия дали і все стало готелям.
Чепурили також і його. Тілько менше піа> паппу дадаїу.
Бо ж двигун молодець, яв якийсь тобі «струцьшй» а бульвару, а він є робіишк. ,
В :і—персона серйозна, иа ціпу собі доб¬ре звав і для цяцьки себе по віддасть.
Працьовитий!
Грпгіть бубни, бий в літаврп, труби. Хай «Ш'.і'.а грає. Геть цимбали з тривькаавяи журливим та і кобза хай зажде годипу. З іш- ки пікши оту сумну точити «аптіяоиію», а потрібно діло якось діяти.
Відбувається бо цо значна подія, відкри¬вається повий маяк на Чорнім морі, що сві¬титиме вогнем червовим ва шляху для люд¬ських кораблів. •
А з Берліну...
Зі стійці фабрик та заводій вирушає аа- лізомідяпа__красупя Електрівпа.
Зовуть її Дпваио в товаристві, та вважа¬ють за найкращу річ, ява йпо в світі мож» бути.
Вона темряву тобі освітить ясним світ¬лом, а зімою з хати холод прожене.
Як гаряче літо, або жар па праці, годпа оступити в холоднілій дії.
Витешіть па наші, найтвердіший каиіпь, ■ виборе із плину потрібну річ.
А пліщ розкладая на ’ріжие повітря і зо¬лото робить з простих річоввв.
Просзкиа крізь тіло чарівніш нром'ишш і скаже що в сородипі є.
В роботі ПОМОЛІВ:,., піпестп, притримать... а як що •крутити то тлько давай.
О» в лікаря крутить свердельце для зу¬ба. Манпгаа мапеїіька и кулик завбільшки.
А ось: товчо іьзиінь у ступі залізп^і, ма¬шина чудовисько в тисячу сил.
Дрібного ж врмаддя: 'іміиочвп, горщеч¬ки. цателиі, ввтедьш всіляко правди де хата й життя... Чи р/цо той, телефони без ?! р... А що вже й казати про все дротяне. Всього і по злічиш.
Не вистачить сили, щоб все врахувати.
І все то отая Динамо.
Красуня Динамо—стосот господиня, сто тпсятіп змог та міліоп передбачень усяких.
І все це Динамо.
То не дурно ж двигун молодець чиу- ривсь так завзято та довго і зараз ось дбає про зустріч тої молодої.
Вій в новім псшешкашпо иа високім бе¬резі иоря, де маяг. аж у хмарах стремить, піджіваючп світу для себе.
Він дістане цей світ від Дипамо.
Двпгуп-соки міститься, иа пипиу пз'дч ставу.
Збоку місце лишає молодій... лружша...
Але ось і вона.
В патюшках, у намітці умотала щільно в и'агкому підстід.ію з машшіських перин, в М.ЧКІЧІЬКІЙ фотелі серденько її... з колек¬тором лсиам і в тари н схотаишо вся решта частин. .
І от їх виймають, звіряють, обтирають в них порох і кпупу «кидають, щоб було одно. , '
Гуляйте Ж дотопіть молотками, хай вам засміються гранчасті ключі. Кінчайте, ж скоріше цо жваве весілля.
Ось взяли па талі чавунне кільце. -За- і.і.іьц.' з велиш™ зусиллям підняли вверх (бо це гаііважкіще) І ставлять на певному тісні. ■ . ‘
Ось для молодого лаштують її лиця поло- іиппу... з його боку вмостили «щоку». —
Цілуй аш козаче, коли що молодій; не гайсь но марнуйся.
Аж ось і серденько мостять між магйга і перший цілунок відчув отой герой праці в гартованім серці своїм, аж тілько... тепер.
Торкнулися «алей до валу, цо серцем де серця тоб-ю.
Остапию шопу до лиця притулили і щіль¬но прикручено шріубами все.
На «ауСітії з'єднання повставлепо «паль» ці»...
І сталося з «двоє»—«одно».
*
Дуже завчасу вони подружились, може навіть аж надто. Обоє що левдп встигли дій¬ти до пори, до належного віку та побачити і.в.т, а їх, зведи, з'єднали до купи.
Головне, що падалп їм зараз же праці. Иавіжепої праці, лихої. Так день, яі» і кіч, / на ціло їх довге життя.
В літку... так і в зіпну.
. іііта ніякої зміни.
— Тису то. вітиіутп й краще:
. Ніж ото працювати для когось весь в в. їй:е апптя.
.•(спь-удень.
Без перерив, спочинку, без веселих роз¬ваг, мщтдечшс потік та без сварки та лайкп ,иіж себе.
А пройшло ЇХ Я1ТПНСТЕ0 під плеканням «ампк та чшпмк всіданих, при турботах уче¬них людей, оямнгпа иайстрів. -Хоч і в ріиашх краях та далеко одно від одного.
Він, иапрткіад іродігаси чи заводах Чорно¬ного Жовта?, із походження був українець, а лада була чг’ака, весела, простеїіьпа і стріх працьовита.
А обоє ж однісінькі віком. А па вдачу, як той так і та, порекппаїп в праці.
Приступили у двох у подружжі, її яероз- . .мученім сдиаіпгі.
' Та в такій ®> залежносте пожпе від свого подружжя, що ніхто і иіяк їх по міг би ого рст-тучии.
їй одному без другого смерть.
У Бптомі, в Горішнії Силезії було раз трощивсь лихо.
Яв так 86 8 давно цс, а років чотири вже біце.
Там гурт шахтарів «чужоземців» ніби то, був йхстглишії п шахті на праці оаго- ипи польського «повстанця» Кор-Фанті. Графа чп иіяза. хто його знає тая. Далеко . по звідціль та вже й д.івнгаько би трохи. . Так їй пам'ять геть ®?е по згадаєш.
. Допить того, що «озачмй «загін гаЗіамакіп датлюрівців під «шагаоїо ш’.тьсвкого іїчця '««аргизаіга» вірвався ч шахгьорськпй рай¬он і зчинив в ньому бешкет. _
Був як раз час обіду і ройтвпцті» йшло ,иа иіочивок півдевпий. Через гвалт же сх-> .т'ло піднятим враз па гору.
(Гг і сталось нещастя па ї шахтою, черга 16.
іУлткіесіт шахтарів лідпіадіочись вверх з піиекехіч. бузи бомбами збиті у ішз, і риасжг иа дао, всі розбимсь по щмту,
А 750 ще із їх товариства довго ти са¬мим замкнені були в підземеллю.
.Ісдвс остигли спастись.
А спаслись допомогою польського хлопа, що підпив до повсташія девкружшіх шахтьо- ріо.
Клекотала еелезьсиа пемзи. Підіймався старті і малеіп.кіій та йшли бити польських паїзішіх «повстанців». Били дружно, билп і-'і.ч без жалю якогось і нарешті розбили де щміту.
Перемога пішла за отим шахтарем, що копавїь в підаемі.чю, за батрацтвом селезь- еьигм. ■
І аж стала після того оця перемога бабу¬сею нашого краю.
Л' -іедою отою, про котру ми оце зараз веіеиа розмову.
Ми.юда ж таким чином бо, ото буде родом, Ж раз з переможців.
Ііорйгожешйвпа, тоб то вона.
Отаке!
По Битстцтжій пригоді створився а Берліні, столиці •німецькій бетоновий електрозавод, па шчпа-гу затппуипвх в шахті героїв.
Він був батьком ію.іодеї Динамо, яку спо¬родила йому його дружина Е.дектромай- сгоріш. _
1'пі.іько ж рук працювало пад тим, щоб її отако обладнати, спільно клопоту взнали станки і варставн асі.дяпі, поки було штам¬повано її. Цо тендітне серденько Динамо.
А збирано було його із тоненьких листоч¬ків, та. настромлено щільно на крицевий вал. І обточено ще раз.
На валу чічгуряого колектора вміщено було, а упиті Страми мотки сектора мципх діютів утоиплпсь видненько в рядкп жолоб¬ків, що навколо ротор охопили і злучились з '«юдеиторяі через топлений цинковий клиі.
Статор, Тулуп- її одливали в окремій май¬стерні, а проточено його тут же у себе,.
ІІдеперлилп діри та нарізали ріпи, прп- ь-рутилп па шруби залоте серідаїї, па яких попамотапо «дроту в сорочці», •
І нарешті зробивши лице та затилля, скла¬ли в одно і родилась Динамо.
Перейшла коал цехи оздоби та спроби. Госквітчалась в бшецучі фарби, одіорала «пашпорт» иа життя самосгіане і почала цикати собі жениха дештна;
Якось було точились бої аж за місто Одесу. Хижа ф.тота чижих підійшла тоді з моря і повинна була розбивати повстамців з гармат.
То 8 була вона пазі бп ваппадма й дуже, коли б тільки ото не Мирті.
Андрії Марті допоміг.
Вій відмовивсь стріляти і «паслося пов- єташш.
У заводі «Марті» йшла гаряча робота.
Тут викінчувався повий мотор.
Вже гисар'пя давно закінчила своє зав¬дання і лиття перенеслось в топарпю.
Проточили ціліадрп в пагмисдих станках, підаишп пориві, пристругали гарнесенько картер сюди й докінчили вал колінчастий.
Все з'єднали до кутні корбюратор і рури а біжів пршіучпли, вапалтия дали і все стало готелям.
Чепурили також і його. Тілько менше піа> паппу дадаїу.
Бо ж двигун молодець, яв якийсь тобі «струцьшй» а бульвару, а він є робіишк. ,
В :і—персона серйозна, иа ціпу собі доб¬ре звав і для цяцьки себе по віддасть.
Працьовитий!
Грпгіть бубни, бий в літаврп, труби. Хай «Ш'.і'.а грає. Геть цимбали з тривькаавяи журливим та і кобза хай зажде годипу. З іш- ки пікши оту сумну точити «аптіяоиію», а потрібно діло якось діяти.
Відбувається бо цо значна подія, відкри¬вається повий маяк на Чорнім морі, що сві¬титиме вогнем червовим ва шляху для люд¬ських кораблів. •
А з Берліну...
Зі стійці фабрик та заводій вирушає аа- лізомідяпа__красупя Електрівпа.
Зовуть її Дпваио в товаристві, та вважа¬ють за найкращу річ, ява йпо в світі мож» бути.
Вона темряву тобі освітить ясним світ¬лом, а зімою з хати холод прожене.
Як гаряче літо, або жар па праці, годпа оступити в холоднілій дії.
Витешіть па наші, найтвердіший каиіпь, ■ виборе із плину потрібну річ.
А пліщ розкладая на ’ріжие повітря і зо¬лото робить з простих річоввв.
Просзкиа крізь тіло чарівніш нром'ишш і скаже що в сородипі є.
В роботі ПОМОЛІВ:,., піпестп, притримать... а як що •крутити то тлько давай.
О» в лікаря крутить свердельце для зу¬ба. Манпгаа мапеїіька и кулик завбільшки.
А ось: товчо іьзиінь у ступі залізп^і, ма¬шина чудовисько в тисячу сил.
Дрібного ж врмаддя: 'іміиочвп, горщеч¬ки. цателиі, ввтедьш всіляко правди де хата й життя... Чи р/цо той, телефони без ?! р... А що вже й казати про все дротяне. Всього і по злічиш.
Не вистачить сили, щоб все врахувати.
І все то отая Динамо.
Красуня Динамо—стосот господиня, сто тпсятіп змог та міліоп передбачень усяких.
І все це Динамо.
То не дурно ж двигун молодець чиу- ривсь так завзято та довго і зараз ось дбає про зустріч тої молодої.
Вій в новім псшешкашпо иа високім бе¬резі иоря, де маяг. аж у хмарах стремить, піджіваючп світу для себе.
Він дістане цей світ від Дипамо.
Двпгуп-соки міститься, иа пипиу пз'дч ставу.
Збоку місце лишає молодій... лружша...
Але ось і вона.
В патюшках, у намітці умотала щільно в и'агкому підстід.ію з машшіських перин, в М.ЧКІЧІЬКІЙ фотелі серденько її... з колек¬тором лсиам і в тари н схотаишо вся решта частин. .
І от їх виймають, звіряють, обтирають в них порох і кпупу «кидають, щоб було одно. , '
Гуляйте Ж дотопіть молотками, хай вам засміються гранчасті ключі. Кінчайте, ж скоріше цо жваве весілля.
Ось взяли па талі чавунне кільце. -За- і.і.іьц.' з велиш™ зусиллям підняли вверх (бо це гаііважкіще) І ставлять на певному тісні. ■ . ‘
Ось для молодого лаштують її лиця поло- іиппу... з його боку вмостили «щоку». —
Цілуй аш козаче, коли що молодій; не гайсь но марнуйся.
Аж ось і серденько мостять між магйга і перший цілунок відчув отой герой праці в гартованім серці своїм, аж тілько... тепер.
Торкнулися «алей до валу, цо серцем де серця тоб-ю.
Остапию шопу до лиця притулили і щіль¬но прикручено шріубами все.
На «ауСітії з'єднання повставлепо «паль» ці»...
І сталося з «двоє»—«одно».
На вечір Двигун собі весело пухкав, кру¬тилась ДІІІШМО створяючп млин чудеса.
ЛЩплііп електрвчпиі! тече у ліггаряю. Ту¬ди аж па верх папка. Там вггіль навалив до білого сяйва і к,гі.и: червоні вікна шле а далекій! простір пройь ооротьби.
А радіо .і бигу Іі соб! пріїтушими й дає в пейчеишісп, чарівні звістки.
Запіігилось в хатах, загурчало в май- стервах що-ранку і іівдіга, протягнулись до близької школи дроти.
*
Машинове весілля.
(З ЦИКЛУ «ОМАШИНЕННЯ ЛЮДСТВА»).
•Дуже завчасу бони подружились, може навіть аж надто. Обоє що легші встигли дійти до пори, до належного піну та побачити світ,' а їх, зведи, з’єднали до купи. Головне, що падали їм зараз же праці. Йавйшкй праці, лихої. Так день, як і ніч, |на ціле їх довге життя. В .чітку... так і в зімну. Без ніякої зміни. Тьху ти, згинути $ краще» , Ніж ото працювати для когось весь ке. •Все життя. День-уцень. Без перерви, спочинку 1 , без веселих розваг, молодечих потім та без сварки та лайки , ні аг себе. А пройшло їх дитинство під плеканням мамок та ияпмЖ; всіляких, при турботах учс«их людей, знаменитих майстрів. Хоч і в рійдшх краях та..далеко очно від одного. « Він, наприклад родився па заводах Червоного Жовтая із походження був українець, а .юна була донка, весела, простенька і стр&х працьовита. А обоє ж однісінькі віком. А па вдачу, як той так і та, переконані в праці. їїршуігали у двох у подружжі, в вероз. лученім одна цні. ‘ ‘Та в такій ще залежпоети кожне від свого подружжя, що ніхто і ніяк їх по міг би ого розлучити. їм одному без другого смерть. ' У Біггомі, в Горішній Снлсзії було раз трапилось лихо. ' Не так « class="adaptimg» alt=""/>А 750 ще із їх товариства довго тин самим замкнені були в підземеллю. Ледве встигли снастись. А спаслись допомогою польського хлопа, що підняв до повстання довкружних шахтьорів. Клекотала, (селезьоька земля. Підіймався старші і маленький та. іішлп бити польських иаїзднпх «повстанців». Били дружно, билн зовсім без жалю якогось і нарешті розбили до щенту. Перемога пішла за отим шахтарем, що копавсь в підзенілю, на батрацтвом селезьськпм. * І аж стала після того оця перемога бабусею нашого краю. Молодою отою, яро котру ми оце зараз ведемо розмову. Молота ж таким чином бо, ото буде родом, я:; раз з переможців. ІІореможс-нківна, тоб то вона. Отаке! їїо'БйтоЯший пригоді створився в Берліні, столиці німецькій бетоновий електрозавод на пошану затянувших в шахті героїв. Він був батьком молодої Динамо, яку спорі.,,ціла йому ното дружина Електромайстеріщ. Гкільпо а; рук працювало над тим, щоб її отако обладнати, скілько клопоту взнали станки і варстаки всілякі, поки було штамповано її. Це тендітне серденько Динамо. А . збирано було його із тоненьких листочків, та настромлено щільно на крицевий вал. І обточено ще раз. На валу чепурного колектора вміщено було, а увиті бшгдамп мотки сектора мдпгах дротів утопились владпенько в рядки жолобків, що навколо ротор охопили і злучились з 'колектором через топлений цинковий , клин. Статор, Тулуп її одливалн в окремій майстерні, а проточено його тут же у себе. Иасверлилн діри та нарізали різп, прикрутили на труби залізне серіддя, на яких шопамотаїю «дроту в сорочці». • і нарешті зробивши лице та затилля, склали в одно і родилась Динамо. Перейшла вона цехи .оздоби_ та спроби. РосК’Вітчалаеь в блискучі фарби, _ одібрала «нашпорт» на життя самостійне і почала ■ шукати собі жениха двигуна;
Якось було точились бої аж за місто Одесу. Хижа, флота чижих підійшла тоді з моря і повинна була розбивати повстанців з гармат. То й була вона нам би нашкодила З дуже, коли 'б тільки ото не Марті. Аівдре Марті допоміг. Він відмовивсь стріляти і спаслося повстання. У заводі «Марті» ішла гаряча робота. Тут викінчувався повий мотор. Вже гисарня давно закінчила своє завдання і лиття перенеслось в токарню. Проточили ціліітдри в навмисних станках, нідогналн поршні, пристругали гарнесенько картер сюдп й докінчплп вал колінчастий. Все з’єднали до купи корбюратор і рурп з беків прилучили, запалявЕя дали і все стало готовим. Чепурили також і його. Тілько менше ніж панну Дииаку. Бо ж двигун молодець, не якийсь тобі «струцький» з бульвару, а він є робітник. Він—'Персона серйозна, яка ціну собі д<юре знав і для цяцьки себе не віддасть. Працьовитий! Громіть бубни, бнй в литаври, труби. Хай сопілка грає. Геть цимбали з триньканням журливіш та і кобза хай зажде годину. З цими ніколи оту сумну точити «аитімонію», а потрійно діло якесь діяти. Відбувається бо цо значна подія, відкривається повий маяк па Чорнім морі, що світитиме вогнем червоним па шляху для людських кораблів. ■ : А з Берліну... Зі столиці фабрик та заводів вирушає залізомідяна красуня Електрівна. Зовуть її Динамо в товаристві, та вважають за найкраіцу річ, яка йно в світі може бути. 1 Вона темряву тобі освітить ясним світлом, а зімою з хати холод прожене.. Як гаряче літо, або жар па праці, годна остудити в холодящШ дії. Роскяшть па плин, найтвердіший камінь, вйберо дз плину потрібну річ. А шип розкладає на ріжне повітря і золото робить з простих рі ЧОВЕН. Просякне крізь тіло чарівним промінням і скаже що в середині є. В роботі поможе:... піднести, притримать... а як що‘крутити то глько давай. Ось в лікаря крутить свердельце для зуба. Машина маленька в кулак завбільшки. А ось: товче камінь у ступі залізну?, машина чудовисько в тисячу сил. Дрібного ж приладдя: дзвіночки, горшочи. цательні, бвтельш всіляко приладдя до
хата її жпття... Чи ріцо той, телефейп без ігроуу... А що вже її казати про все дротяне. Цсього і не злічиш. Не вистачить сили, щоб все врахувати. І все те отая Динамо. Красуня Динамо —стосот господиня, сто тпсячів змог та міліон передбачень усяких-1 все це Динамо. То пе дурно ж двигун молодець чипу■ривсь так завзято та довго і зараз ось -дбає яро зустріч теї молодої. Він. в новім помешканню на високім березі моря, де маяк аж у хмарах стремить, піджидаючи світу для себе. Він дістане цей світ від Динамо. Двйгун-сокіл містяться- на пишну під-*, стану. Збоку місце лишає молодій... дружна... Але ось і вона. , В пелюшках, у намітці умотана щільно в м'ятому підстіллю з .маїїшіських перин, в мякенькіїї фотелі серденько її... з колектором ясним і в гарп.и ©хованню вся решта частин. І от їх виймають, звіряють, обтирають в них порох і вкупу складають, щоб було одно. Гуляйте ж ретопіть молотками,, хай вам засміються гранчасті ключі. Кінчайте, ж скоріше це жваве весілля. Ось взяли на талі чавунне кільце. ''Запільне з великим зусиллям підняли вверх (бо це яайважкіще) і ставлять на певному місці. ’ 1 Ось для молодого лаштують її. лиця половнику... з його боку вмостили «щоку». Цілуй же козаче, коли що молоди®, не гайсь не марнуйся. Аж ось і серденько мостять між магніті і перший цілунок відчув отой герой праці в гартованім серці своїм, аж тілько... тепер. Торкнулися валом до валу, це серцем до серця тоб-то. Останню щоку до лиця притулили і щільно прикручено трубами все. На «муфті» з’єднання яовотавлено «пальці»... І сталося з «двоє» —«одно». На вечір Двигун собі весело пухкав, крутилась Динамо створяючп шин чудеса. Аіплин електричний тече у ліхтарів». Туди аж на верх маяка. Там в утіль навалить до білого сяйва і крізь червоні вікна шле в далекий простір пром іж боротьби. А радіо з боку й соб: притулився її- дає Я иеобяежпість чарівні звістки. Засвітилось в хатах, загурчало в майстернях що-рапку і іівдшг, протягнулись до близької школи дроти.
*
Дуже '.завчасу нони подружились, може навіть аж надто. Обоє що левди встигли дійти до пори, до належного пйку та побачити світ, а їх, звели, з’єднали до купи. Головне, що надали їм зараз же праці. Навішеної пращі, лихої. Так день, як і піч, І на ціле їх довге життя. В літну... так і в зівку, •Без опіко! зміни. — Тьху ти; згинути й кращої Ніж ото працювати для когось весь в к. Все життя. День-удень. Без перерви, спочинку, без веселих розваг, молодечих потіх та без сварки та лайки .між себе. А пройшло їх дитинство під плекавііяи «ампк та нштмУй всіляких, аїри турботах учених людей, знаменитих майстрів. Хоч і в ^іжнпх краях та далеко одно від одного. ' Він, наприклад родився па заводах Червоного Жовтня із походження був українець, а попа була ніжка, весела, простенька і страх працьовита. А обоє ж однісінькі віком. А па вдачу, як той так і та, перекопані в праці. Оркогупили у двох у подружжі, в ЕСрОЗ- , .-мученім єдігашп. ‘ * Та в такій що залежносте кожне бід свого яодружжя, що ніхто і ніяк їх по міг би ото .розлучити. їм одагу без другого смерті-. У Бптомі, в Горішній Силсзії було раз трапилось лихо. ’ Не так .66 й давно цс. а років чотири вже буде. ' Там гурт шахтарів «чужоземців» ніби то, був захоплений в шахті на праці загоном польського «повстанця» Кор-Фанті. Графа чп князя, хто його знає там. Далеко ;пе звідціль та пжо.й давненько би трохи. . Так на пам’ять геть псе пе згадаєш. ■Досить того, що козачий загін гайдамаків петлюрівців під командою польського ігмця ‘«иарйвана» вірвався в игахтьорський район і зчинив в ньому-бешкет. Був як раз час обіду і робітництво йшло ’-на спочинок піщенний. Через гвалт жо схоіііто піднятися враз па гору. <>т і сталось нещастя над шахтою, черга 16. П’ятдесят шахтарів піднімаючись вверх з підземолія, були бомбами збиті у низ, і риаияи ла яне-. всі роеби-іись до щенту,- А 750 ще із -їх товариства довго тим са5іця замкнені були в підземеллю. Ледве (встигли снастись. . А спаслись допомогою польського хлопа, що підняв до повсташія довкружнпх шахтьорів. Клекотала (Селезьсьжа земля. Підіймався старий і маленький та- йшли бити польських наїздпнх «'Повстанців». Били дружно, били зовсім без жалю якогось і нарешті розбили цо щенту. Перемога пішла ва отим шахтарем, що копавкь в підземілю, за батрацтвом селезьІСЬКПМ. І аж стала після того оця перемога бабусею нашого краю. .Молодою отою, про котру ми оце зараз ведемо, розмову. Молода ж таким чином бо, ото буде родом, як раз з переможців. Ііорезіожеііківші, тоб то вона. Отаке! По Битойській пригоді створився в Берліні, столиці німецькій бетоновий електрозавод на пошану затипупщих в шахті героїв. Він був батьком молодої Динамо, яку спородила йому його дружина Блектромаястеріш. ( кілько ж рук працювало над тим, щоб її отако обладнати, спільно клопоту взнал» станки і варстаки всілякі, поки було штамповано її. Це тендітне серденько Динамо. А збирано було його із тоненьких листочків, та настромлено щільно па крицевий вал. І обточено ще раз. Па валу чепурного колектора вміщено було, а увиті биидамп мотки сектора м:днпх дротів утопились владпепько в рядки жолобків, що навколо ротор охопили і злучились з колектором через топлений цинковий клин. Статор, Гулуп її одливали в окремій майстерні, а проточено його тут же у >се«5е.. Пасверлилп діри та нарізали різи, прикрутили па інруби залізне серіддя, на яких шояамотапо «дроту в сорочці». « І нарешті зробивши лице та затилля, шали г. оліо і родилась Динамо. Перейшла вона цехи оздоби та спроби. Госквітчалаа в блискучі фарби, одібрала «папшюрт» на життя самостійно і почала шукати собі жениха двигуїш Якось було точились бої аж за місто Одесу. Хижа флота чижих підійшла тоді з моря і повинна була розбивати повстанців з гармат. То й була вона аа.м би нашкодила й дуже, коли б тільки ото не Марті. Андре Марті допоміг. Він відмовивсь стріляти і спаслося повстання. У заводі «Марті» йшла гаряча робота. Тут викінчувався повий мотор. Вже гисарля давно закінчила своє завдання і лиття перенеслось в токарню. Проточили ціліпдрп в навмисних станках, тдогналп поршні, пристругали гарнесенько картер сюди й докінчили вал колінчастий. Все з’єднали до купи корбюратор і рурп з безіів прилучили, запаляиня дали і все стало готовим. Чепурили також і Його. Тілько менше піж панну Дппаму. Бо ж двигун молодець, не якийсь тобі «струцьпий» з бульвару, а він є робітник. Вн—-персона серйозна, яка ціпу собі д ставу. Збоку місце лишає молодій... дружиш... Але ось і вола. В пелюшках, у намітці умотана щільно в м'ягкому підстіллю З .’МаїПИИСЬКИХ перин, Б мякенькій фотелі серденько її... з колектором ясним і в гарп-м схованшо вся решта частин. І от їх виймають, звіряють, обтирають в них порох і вкупу складають, щоб було одно. Гуляйте ж дзвоніть молотками,, хай вам засміються гранчасті ключі. Кінчайте, ж скоріше це жваве весілля. Ось взяли па талі чавунне кільце. 'Закільце з великим зусиллям -підняли вверх (бо це найважкіще) і ставлять на . певному місці. . • Ось для молодого лаштують її лиця половинку... з його боку вмостили «щоку». Цілуй жо козаче, коли що молодий, не гайсь по марнуйся. Аж ось і серденько мостять між магніти і перший цілунок відчув отой герой щіаці в гартованім серці своїм, — аж тілько... тепер. Торкнулися валом до валу, цо серцем до серця тоб-то. Останню щоку до лиця притулили і щільно прикручено шрубами все. Па «муфті» з’єднання повставлепо «паль* Ці’- І сталося з «двоє»—«одно». Па вечір Двигун собі весело пухкав, крутилась Динамо створяючп плин уудесз. АІплин електричний тече у ліхтарню. Туди аж на верх маяка. Там встіль навалять до білого сяйва і крі-зь'червоні вікна шле в далекий простір пром пь боротьби. А радіо -з боку й соб: притулився -й дає в пеобмежпість чарівні звістки. Засвітилось в хатах, загурчало в майстернях що-ранку і півдня, протягнулись до близької школи дроти.
https://libraria.ua/numbers/1113/84283/ с. 10
газета «Культура і побут» (додаток до газети «Вісти ВУЦВК») №12/1925, с. 6
