продолжаю
«What do you see?» Rictus asked him.
«A wall,« Harvey replied, though the more he stared at it the less certain of this he was. The stones, which had seemed solid enough at first sight, now looked to be shifting and wavering, as though they'd been chiseled from the fog itself, and piled up here to keep out prying eyes.
«It looks like a wall,« Harvey said, «but it's not a wall.»
(c) Clive Barker «Thief of Always»
«Что ты видишь?» — спросил Риктус.
«Стену», — ответил Харви, хотя чем дольше он смотрел, тем менее уверенным становился. Камни, которые на первый взгляд выглядели достаточно прочными, теперь, казалось, двигались и шатались, будто были высечены из самого тумана и возложены один на другой, чтобы сдержать любопытствующий взгляд.
«Похоже на стену, — сказал Харви, — но это не стена».
(c) Клайв Баркер «Вечный похититель»
− Що ти бачиш? – поцікавився Ріктус.
− Якусь стіну, − відповів Гарві, та чим довше він дивився на неї, тим меншою ставала його впевненість у своїх словах. Камені, що з першого погляду здавалися досить міцними, тепер усі ніби рухались і колихалися, наче вирізьблені з того-таки туману. Складалося враження, що хтось навалив їх тут для того, щоб люд не пхав носа, куди не треба
− Вона лише видається стіною, − сказав Гарві, − та насправді це не стіна.
(c) Клайв Баркер «Викрадач вічності"
(с) Крикун Сергій, переклад