http://litakcent.com/2013/11/15/pronyklyv...
М. Йогансен — Подорож ученого доктора Леонардо. Оповідання про Майкла Паркера.
Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта...
Ю. Шовкопляс — Проникливість лікаря Піддубного. Оповідання.
Ю. Смолич — трилогія "Господарство доктора Гальванеску", Останній Ейджевуд, Четверта причина.
Четвёртая причина — по жанру авантюрный роман с элементами фантастики в стиле конструктивизма.
По ту сторону сердца — гротескный криминальный роман.
Язык молчания — криминальная новелла.
Полтора человека — сатирический детектив с контрреволюцией и живописанием окружающего быта.
48 часов — экспериментальный роман-ревю.
О. Слісаренко ( с 1924 г. начал работать в жанре прозы и издал более 20 кн. остросюжетных, написанных по образцу английских и американских, новелл, рассказов, повестей и романов уголовно-приключенческого жанра: «Бунт» (1928), «Сломанный винт» и «Чёрный ангел» (1929), «Хлебная река» и «Забастовка» (1932), Плантации.
Д. Бузько — Лісовий звір
О. Досвітній — Алай (1924), Гюлле (1926), Нас було троє (1929)
Кроме того,
Белорусские
В. Короткевич — Дикая охота короля Стаха ( фрагмент подобен собаке Баскервилей ). Чёрный замок Ольшанский.
Янка Мавр — почти всё приключенческое и часть фантастики.
Русско-израильские
П. Амнуэль про инспектора Берковича.
А. Рыбалка — Третье ухо Амана. Пять минут румынской сигуранцы.
Д. Клугер — статьи по теме.
//
Експериментальна проза: деструкція і конструкція
В українській літературі експериментальна проза завжди була синонімом авангардної. Письменники експериментували зі змістом і з формою. Започаткували експериментальну прозу 1925 року «сюжетники» — Олекса Слісаренко, Гео Шкурупій та Майк Йогансен. Завдяки їм з’явилися авантюрне і сатиричне оповідання, детектив, «химерна» проза.
Прагнучи виробити нові жанри, письменники спершу деструктували старі форми. Так з’явилися експериментальні романи Шкурупія, Йогансена, Дмитра Бузька, автофейлетон, пародійно-сатиричний роман.
Особливий простір для експериментів дала література факту. Майк Йогансен винайшов своєрідні жанри репортажу й нарису, Олексій Полторацький придумав «фактажі» і репортажну повість, Гео Коляда дав «роман нової конструкції», Гро Вакар написав антиколоніальний роман на основі мемуарів, а Бузько зі спогадів зробив «факто-оповідання».
//
ЛЕКТОР — Ярина Цимбал
Літературознавець, науковий працівник Інституту літератури ім. Шевченка НАН України, авторка досліджень з історії української літератури 1920-х років, літературної урбаністики та літературного побуту.
http://m.tyzhden.ua/publication/153597
авантюрно-пригодницька, «сюжетна» проза В. Винниченка, О. Слісаренка Чорний ангел, М. Йогансена, Ю. Смолича.
http://homework.net.ua/proza-1920-1930-x-...
Іноді різновидом цього жанру називають авантюрний роман. У своєму романі «Двері в день» Ґео Шкурупій поєднує елементи авантюрного, пригодницького роману та репортажу.
Вячеслав Будзиновський — історично-пригодницький (В. Геник)
засновником українського пригодницького роману з елементом сенсації Р. Гром’як називає Г. Лужницького і його романи «Кімната з одним входом» (1930), «Гало, гало, напад на банк» (1935), а типовими прикладами пригодницького роману в українській літературі «Прекрасні катастрофи» Ю. Смолича, «Двері в день» Ґео Шкурупія.
http://www.rusnauka.com/26_NII_2009/Philo...
Л. Чернов-Малошийченко та ін. "Сонце під веслами" (1929), "Станція Знам'янка" (1930), "Людина з іншої планети" (1931), "Диваки прикрашають світ" (1929), "Пригоди професора Вокса на острові Ципанго" (1931), "Дарунок молодим кінематографістам" (1930) — ?
Артем Чапай так і назвав свою першу книгу, що належить до авантюрних романів — "Авантюра".
революційно-пригодницький
Д. Бузько. Чайка. (Сабадош Г. Герой у контексті свого часу в романі „Чайка” Д. Бузька)
Ю. Шпол "Золоті лисенята" . П. Панч . Реванш. Повість наших днів. — (А.В. Шмалько)
О. Досвітній. Американці. Хто? Нас було троє.
Я. Качура. Чад — бульварно-детективний ?
Ю. Шовкопляс. Завтра. Людина живе двічі — ?
Г. Шкурупій. Жанна-батальйонерка.
В. Кузьмич. Крила (1й варіант Авіаспіраль) — репортажно- виробничий з детективними елементами.
М. Паньків. Суддя Рейтан — соціальний з утопічним елементом.
Впровадив і утвердив його у пореволюційну добу В. Винниченко, вперше випробувавши його в повісті "На той бік" (1919). Ці ж жанрові ознаки лягли в основу його соціально-проблемного роману "Нова заповідь" (1932-1947) .
Виразно позначився цей жанр і на "соціяльно-утопійному" романі "Сонячна машина"(1921-1924) та детективному романі "Поклади золота" (1926-1927). За своїм жанром "Поклади золота" — детективний чи, точніше, "соціяльно-детективний" роман з гострою фабулою, незвичайними конфліктними ситуаціями та таємничими шахрайськими аферами героїв. Проте ці ознаки не були остаточною метою автора, а лише засобом для виявлення автором соціальної, філософської та моральної проблематики його доби.
В основі роману — ідея символічних покладів золота в надрах України та шалена гонитва за ними. Все це подано в плані розгорненої символіки, тому детективна інтрига у романі знаходиться на поверхні і відійшла на другий план, завуальовуючи таким чином соціальну. Беручи до уваги даний аспект, "Поклади золота" належали до першого етапу розвитку детективного жанру в українській пореволюційній літературі .
цитировать
свернуть ветку