Твір М.Романівської “Десятикласники”, або “Життя позитивного героя Аркадія
Трояна”, опублікований у “Молодому більшовику” (1941, ч.4), – пародія на роман
О.Копиленка “Десятикласники” (1938), що фактично став продовженням роману
“Дуже добре”. В останньому автор фантазує на тему “бджілки” – маленького літака
з унікальними злітно-посадковими якостями, а у “Десятикласниках” – на тему
стратегічних ракет, здатних протягом кількох хвилин накрити Осло, Копенгаген,
Люксембург, Берн, Рим, Афіни, Нікосію та ін.
Авторка пародіює надмірно ідеалізований образ головного героя Аркадія Трояна,
який завжди готовий допомогти і аж втомлюється від своїх благочесних діянь.
М.Романівська Аркадія Трояна зображує іронічно: “Аркадій поспішав, бо його
підганяв настирливий час. Він ішов, виставляючи вперед голову і розстібнуті груди.
Поли піджака метлялися, як крила, спогади і фантазії літали, як блискавки. Голова
вся завихрилася, і зелені концентричні кола плавали в очах. Довга тінь стрибала за
ним, як потвора”. Він такий позитивний, що у його голові лише гарні думки, але
вони настільки переплутані, що стає смішно: “Що таке любов? (...) Долю моєї
ракети вирішуватимуть міліони. Космос – таке смачне слово, я –
стосімдесятиміліонна частка. Едісон у вісімнадцять років!”. Як засіб пародіювання
використано невідповідність Аркадієвої позитивності зовнішності та мові хлопця:
“Якого ви чорта приперлись сюди? (...) Відчепись ти к чорту собачому! (...) Мурло
невихований! Іди ти к чорту, буйвол (...)”. Саркастичне закінчення пародії ставить
крапку у надуманому О.Копиленком образі молодого позитивного героя Аркадія
Трояна: “Аркадій похитнувся від радості й закричав: – Мамо! Дзвони негайно в
НКВС. Я нарешті ловлю шпигуна. Від радості, що нарешті закінчується роман,
Аркадій стояв похитуючись і відчував страшну втому. Для цієї розв’язки він
пройшов 292 сторінки”.
http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/&sh...
https://fantlab.ru/blogarticle35956
Під час війни була в евакуації в Таджикистані, де писала статті та фейлетони в обласну газету, готувала радіопередачі, видала книжечку для дітей російською мовою «Подарок Мамлакат».
Збірки казок, оповідань, фейлетонів:
«Мурашина перемога» (1927)
«Напровесні» (1927)
«Маскарад» (1941)
«Болотна солов'їха» (1959)
П'єси:
«Нежить лейтенанта Швайнера» (1941)
«Мухамед Ібрагімов» (1940-ві)
Науково-популярний нарис «Вітер» (1946)
Повісті:
«Марійка» (1930)
«Загнуздані хмари» (1936)
«Шахти в небі» (1940)
«Високий літ» (1950)
«Червоний тюльпан» (1956)
«На верхів'ях холоду» (1960)
«Рятівне коло» (1969)
Роман «Любов і мир» (1966)