У редколегії "Знання та Праці" у № 5/ 1964 р. О.П. замінив тогочасного маестро В. Владка, заступив на його почесне місце, й відразу зорганізував конкурс:
А ЯКА ВАША ДУМКА?
Олесь БЕРДНИК
В портфелі клубу Друзів Неймовірного десятки цікавих листів. В них € гіпотези, припущення, заперечення, Всього, звичайно, не надрукуєш на сторінках журналу. Та необхідно оглянути думки деяких читачів, винести їх на суд Друзіїв Неймовірного.
О. ШВЕД з Ровенщини вважає, що комета 1956-57 рр., названа кометою Аренда-Ролана, є міжзоряним кораблем, який досліджував нашу систему. Щоб дати знак розумним істотам Землі чи інших планет, космонавти послали в простір, в напрямі Сонця промінь, який нашими астрономами був прийнятий за «аномальний» хвіст.
С. БІЛЬЧИЧ з Полтавщини висуває думку про те, що комети € антиметеорити, що залітають до нас з далеких антисистем. Анігіляційна взаємодія з матерією нашої системи дає всі ті феномени, які ми спостерігаємо.
Примітка. З свого боку я заперечую думку Більчича. Вважаю, що антисвіти знаходяться не в нашому просторі і часі, а в антипросторі і античасі. Вони невидимі для наших почуттів. Поки що, звичайно...
А ви що скажете?
П. ЗІНЧЕНКО з Київщини гадає, що комети — штучні супутники жителів Плутона, якими вони досліджують Сонячну систему.
П. ВЕРБОВЕНКО з Запоріжжя значно розширює цю думку, будуючи широку фантастичну панораму діяльності плутонян. Він припускає, що колись до нашої системи «пришвартувався» корабель-планета Плутон. Розумні істоти розробили високоефективний спосіб акумуляції сонячної енергії для потреб зростаючого населення, посилаючи до Сонця супутники-комети. Чим ближче до Сонця, тим сильніше проходить процес акумуляції, тим енергійніше виділяються гази з «ядра», які є продуктами реакцій.
При поверненні до планети енергія забирається для потреб плутонян. Вербовенко припускає, що передача відбувається з допомогою пристроїв типу лазерів.
Менші комети сім''ї Юпітера чи Сатурна є вже посланцями великих планет, куди нібито на протязі віків розселились плутоняни. Ці комети Вербовенко вважає досконалими супутниками*
Г. ЧЕРНИЛЕВСЬКИЙ з Прилук висловлює вельми цікаву філософську думку, яка перегукується з лозунгом древніх філософів: «Пізнай самого себе». Він гадає, що в Людину на протязі її еволюції ввійшло безліч енергетичних часток Безмежжя (космічні промені, не вивчені ще нами елементи магнітно-променевих аспектів матерії і т. п ). При зростанні свідомості Людини ці частки, пробуджуючись з потенціального стану, сприяють пізнанню Всесвіту. Таким чином, Людина тримає в собі ніби своєрідну модель Космосу, яка допомагає краще відшукувати шлях в об''єктивному світі.
Що скажуть Друзі Неймовірного?
Інженер В. Вайнштейн з Херсона прислав нам дуже цікаву гіпотезу про походження Місяця. Основна думка стара — відокремлення Місяця від Землі в районі Тихого океану Розробка гіпотези — оригінальна. Але повторимо ще раз умови клубу Друзів Неймовірного. Висувати лише думки, припущення, гіпотези, які ще не прийняті на озброєння науки. Наше завдання — будити нове, несподіване, вчити мислити широко і терпимо, знаходити важливе і цінне серед найхимерніших на перший погляд висновків.
Запам''ятайте цю умову, друзії
Військовослужбовець М. ПРОГОНОВ припускає, що в глибині атома, в мікросвіті є своє, неповторне життя, де діють
розумні істоти, де є наука, цивілізація. Він вважає, що можна з ними порозумітися в майбутньому, і це Дасть великий стрибок в пізнанні Всесвіту.
Чи згодні ви з Прогоновим, Друзі Неймовірного?
Чи можливо, щоб ми з нашими планетами і сонцями та галактиками входили в «тіло» якоїсь надістоти, або щоб ми носили в собі міріади сонячних мікросистемі?
Н. ДУМАНСЬКИЙ з Житомира не згоден з гіпотезою про розбігання галактик. Він вважає, що механічного «розлітання» нема. А є «розвиток простору». Наводиться цікавий приклад. Шосе. На ньому через кожні 100 м стоїть людина. Між двома людьми, припустімо, по 700 булижників. Уявімо, що щосекунди до кожних семисот булижників додається ще один, протискуючись між них. Що ми побачимо? Люди-орієнтири попливуть від нас, почнуть віддалятися, хоч насправді стоятимуть на місці. І чим вони далі від нас, тим ефект «розбігання» буде сильніший. Думанський вважає, що те саме ми бачимо в Космосі. Галактики нікуди не летять, а «росте» сам квантований Простір, створюючи ефект розбігання галактик.
Примітка. З свого боку повністю приєднуюсь до вельми оригінальної думки Думанського. Можна уявити наш Всесвіт, як своєрідне зерно, яке, проростаючи, все більше і більше розширюється на всі боки.
Що скажете, Друзі Неймовірного?
М. ЛАПЧЕНКО з Миколаївщини гадає, що крім нашого видимого світу є безліч невидимих світів, які взаємно проникають один в один. В цьому він підходить до думки радянського космолога академіка Г. Наана, що вже висловлював подібні гіпотези. Наан вважає, що так званий «антисвіт», або світ негативних енергій не є просто «фоном» видимого світу, а цілком самостійний Всесвіт з неповторними законами, з своїм часом, з своєю еволюцією.
Лапченко вірить, що наука Майбутнього зможе проникнути в світи інших вимірів і зав''язати дружбу з невидимими розумними істотами.
Друзі Неймовірного!
Ми чекаємо нових гіпотез, заперечень, сміливих припущень.
Палайте, горіть серцем, посилайте думку свою в Безмір, гостріть її для служіння нашій Вітчизні, рідній Землі, Науці Майбутнього.
До зустрічі на сторінках журналу!
с. 24-25 "Знання та Праця" №5/1964 р.