Ю. Смолич. Почему я оcтавил жанр научной фантастики.
(статья находится в виде рукописи в ЦДМАЛМ)
Після 1934 року Смолич уже ніколи не повертався до фантастики. Проте він завжди стежив за новинками науки й техніки. Ювілейні статті про письменника традиційно називали «Ровесник віку». Звичайно, за 76 років світ довкола неймовірно змінився: те, що вважалося фантастично недосяжним на початку століття, у 1970-х сприймалося як смішний анахронізм. Відповідно мусила змінюватися літературна фантастика, і Смолич це розумів. Він занотував у щоденнику:
«Сатана, нечиста сила і всяке інше надприродне в літературі поступово втрачає всі свої прерогативи з розвитком науки і техніки.
Передача звуку (радіо) та відображення (телевізія) на відстань, проникнення за межі нашого світу (космонавтика), телепатія і таке інше. Незабаром, мабуть, дійде і до перевтілення та перенесення на відстань матеріальних речей — з кінця в кінець бодай нашого світу. Що залишиться тоді сатані та іншій нечистій силі?
Фантастика (окрім науково-технічної, певна річ) засуджена на відмирання разом із сатаною. Я маю на увазі гофманівсько — гоголівську фантастику.
А втім, і на науково-технічну (в прямій залежності від нових наукових відкриттів і технічних винаходів) фантастику теж чекає близька вже загибель. Як загинула, фактично, соціальна фантастика. Ще трохи пофантазувати в царині біології та хімії — і кінець. А далі на все відповість запрограмована кібернетика».
https://fantlab.ru/edition219312
