Украинский советский писатель-фантаст, журналист и театральный критик, переводчик, книжный редактор, член редколлегии 2-х журналов, настоящее имя к оторого – В. Н. Еромченко. Я был бы склонен написать по традиции: Еремченко. Однако член редколлегии журнала "Наука-фантастика" Алексей Яроменок заметил: "Однак, задля повного торжества істини процитуємо анкету. яку В.М. власноручно заповнив, збираючись у закордонну поїздку. Відповідаючи на питання №2, він написав: "У 1920-х рр. газетний псевдонім "Влад-ко" автоматично став прізвищем замість "Єромченко" ("Наука-фантастика" №1/1991 Олексій Яроменок. Той, що небо підпирає: [К 90-річчю В. М. Владка] – с.20-21 ).
Кстати, в этой же статье:
Интересна сама история возникновения псевдонима «Владко». Дело в том, что он появился в результате типографской ошибки, когда на гранках очередной статьи, в результате брака, от имени автора осталось начало «Влад», а от фамилии – окончание «ко». Таким образом слепой случай «нафантазировал» фамилию, под которой Владимир Николаевич навсегда вошел в историю украинской и советской фантастики.
Что подтверждают Вениамин Эппель https://my-rutracker.org/forum/viewtopic....
и Григорий Кипнис «Корпункт». К. Альтерпресс. 2001
Письменник Григорій Кіпніс згадував, як виник псевдонім у одного з перших українських фантастів Володимира Владка. Свого часу журналіст Володимир Єромченко працював у газеті і свої статті підписував справжнім ім’ям. Та якось лінотипісти щось переплутали і від імені автора залишили чотири літери «Влад», а від прізвища – тільки дві останні «ко».
Народилося нове прізвище «Владко», разом – «Володимир Владко». Це звучало енергійно, в дусі схильного до фантазування автора. І він узяв собі «Владко» за постійний літературний псевдонім, який і в житті перейшов на прізвище, а його роман «Аргонавти Всесвіту», написаний три чверті століття тому, ще й тепер до вподоби читачам фантастики.
http://vitchyzna.ukrlife.org/7_8_09artemc...
Владко (1973) — наглядна офіційна згадка, що він насправді ЄрОмченко
В. Кузьміч (1927) — автограф О.Кундзічу
Кузьмич (Кузьміч) В.
1924 Коюнбусто (рукопис)
1934 Висоти (оповідання)
1939 Океан (повість)
Нариси В. Владка:
Червоні квіти №17-18/1929 с. 10-12 "Сині" проти "червоних"
с. 24-25 Шлях до гайки
№23-24/1929 с. 26-27 Ми з фотографом (нарис-фейлетон)
№6/1930 с. 21-23 Меккано-піонер (виробництво дитячої гри — сучасний "Конструктор" — на Харківському штампувальному заводі
ім. Медвєдева )
у ЦДАМЛМ:
1. Письма от Б. Ляпунова (18.4.70; 12.10.70): В мире мечты — на рецензию, и подарок от ВВ (его книжка).
2. Письмо от 10.3.70 Potomci Skita : Gmjica Mlado Pokolenie Beograd (srpski) "поверну оригінал з рецензією тому, що скрутне становище видавництва"
Владимир Владко. Среща (Встреча): [Рассказ] // газета «Народна младеж» (София), 1961, 24 августа (№201) – с. ... – [На болгарском языке] возможно, Встреча в космосе, ЛГ, 13.01.59 г.
Владко: Эти вредители меня в гроб загонят; расстреляют их или нет, а мне опять на заём подписываться. 23.12. 1930 с. 133
Владко — робить висновки: хто займається шкідництвом, а тому ще на одну послугу підписуйся (повідомлення інформатора ДПУ. 1930) с. 134
Биографическая справка о ВВ с. 227
цитировать
свернуть ветку