У лютому 2019 року я писав про першу українську утопію і перший науково-фантастичний твір в Україні – «Фантастичне оповідання» (1925). Принаймні, таку позицію відстоює Yura Shevela. Не так давно у розмові з Вячеславом Настецьким ми розбіглися у тому, чи є це оповідання НАУКОВОЮ фантастикою, оскільки мова там йде про сон, а подорожі уві сні – це не зовсім науково. Чому не погоджуюсь із таким твердженням? По-перше, тому, що виходячи з тексту Сенченка нема 100% певності, що мова йде саме про сон, а не про якийсь інший стан зміненої свідомості. По-друге, як бути, наприклад, з «Країною Гонгурі», в якій Вівіан Ітін застосував аналогічний прийом і при цьому ніхто не сумнівається в жанровій належності цього роману?
Та сьогодні хотілося б поговорити про інше оповідання того періоду – «Нову утопію» Сандро Касянюка (1922), текст якої віднайшов свого часу пан Настецький. Про автора мало що відомо, проте ми знаємо, що його цикл «Омашинення людства» фактично відкриває жанр в Україні.
Оповідання розпочинається ніби з ілюстрації гегелівського постулата «Все дійсне розумне, а все розумне дійсне». Автор захоплюється досконалістю творінь природи і людини; оспівує раціональність будови тіла тварини та доцільність форм кораблів, які прибувають до одеського порту. Після довгої розкачки йде, нарешті, перехід до чогось схожого на утопію та фантастику. Силою уяви (!!!, навіть не сну) оповідач переноситься у майбутнє. Він ніби зливається з усіма трудящими світу. Займається червона заграва, панство світу хоче її загасити, та його прислужники замість води ллють гас… Революція перемагає й оповідач переноситься ще далі – у еру машин. Утопічний момент тут обмежується описом величезного не то корабля, не то штучного острова, де навчаються, працюють і відпочивають… назвемо їх студентами. На Землі комунізм, але про це ми можемо лише здогадуватися по опису побуту на цьому клаптику штучної суші. Професії опановуються лише за власним бажанням, вибір заняття – також. Навчання теж вважається трудом.
Що з фантастичним елементом? Він є, хоча не завжди науковий. При бажанні, у творі можна розгледіти комп’ютерний пульт управління, а при натяжці – програмне моделювання й 3d-друк. Є щось схоже на гідропоніку. Є трактор на електричній тязі. Вирощування врожаю за три дні сьогодні викликає посмішку, навряд чи наука в майбутньому піде таким екстенсивним шляхом.
Отже, що в підсумку? З одного боку в «Нової утопії» хронологічна перевага в 3 роки, вона з’явилася раніше за «Фантастичне оповідання». В обох оповідань є науково-фантастичні риси. Проте як утопія більше продумана все таки концепція «Фантастичного оповідання», в якому опис не обмежується однією локацією. Обидва твори схематичні, простенькі й, очевидно, протофантастичні.
Навіть не знаю, що сказати…
цитировать
свернуть ветку
