1969
ОЛЕСЬ БЕРДНИК
Змалку в хлопцеві жила пристрасть до романтики, до чогось незвичайного. Мріялось вирушити в далекі світи, розшукати «чарівну квітку», загиблу Атлантиду. Тож не було більшої насолоди, як зачитуватися «літературою мрії» — творами наукової фантастики. І хоч спливло відтоді чимало літ, Олесь Бердник і досі захоплюється «химерними» мріями, сміливо фантазує, вигадує, шукає і мандрує...
Народився Олесь (Олександр) Павлович Бердник 25 грудня 1926 року в селі Вавилове на Херсонщині в сім’ї селянина. Читати навчився рано — чотирьох літ; першою улюбленою книгою була повість Д. Лондона «Біле ікло».
Вчився хлопець в середній школі спершу в м. Кагарлику, потім в м. Борисполі. Учнем полюбив поезію, сам почав складати вірші, і в 1937 році газета «На зміну» видрукувала його вірш про І. Франка.
О. Бердник брав участь у Великій Вітчизняній війні, у повоєнні роки закінчив театральну студію при Київському державному драматичному театрі ім. Івана Франка, де й працював актором декілька років.
З 1949 до 1955 року О. Бердник працював на далекій Півночі та в степах Казахстану. Перебував на редакційній роботі в різних міських та обласних газетах України. Від 1947 року почали з’являтися в періодичній пресі його перші твори — оповідання, нариси, статті.
Перша збірка науково-фантастичних оповідань та повістей О. Бердника під назвою «Поза часом і простором» побачила світ в 1957 році. Далі були видрукувані науково-фантастичні твори письменника: романи й повісті «Шляхи титанів» (1959), «Стріла часу» (1960), «Серце всесвіту» (1962), «Сини Світовида» (1963) та інші.
Написав О. Бердник декілька науково-фантастичних книг для дітей: «За чарівною квіткою» (1959), « При-вид іде по землі» (1959), «Марсіянські зайці» (1962) та в співавторстві з Ю. Бедзиком — повість «Людина без серця» (1958).
Живе О. Бердник у м. Києві.
Веселка [Текст] : антологія української художньої літератури : для дітей : В 3 т. Т. 3 : Література радянського періоду / упоряд. І. Соболь, Б. Чайковський. – К. : Веселка, 1969. – 447 с., стор. 298-біографія ОБ, стор. 299-305 Хор елементів.
цитировать
свернуть ветку