облако тэгов
Часопис "Культробітник" (Харків) №5 (березень), 1930, с. 47
Орган Всеукраїнської і Харківської ради профспілок та всеукраїнських комітеиів спілок. Видавництво "Український робітник".
***
БІБЛІОГРАФІЯ
А. Бєляєв. Людина-амфібія. ДВУ. 1930 р. Стор. 229. Ц. 80 коп.
Науково-фантастичний роман, колись уміщений у російському журналі „Вокруг Света", тепер в українському перекладі виданий для установ соцвиху. І, треба сказати, дуже влучно. Юнаки останніх груп семирічок та навіть профшкіл і робфаків, взагалі читацька молодь, з захопленням прочитавши книжку (читається бо книжечка без віддиху, з захльобом), довідується про великі наукові дива. Трохи тут є відомостей з географії, а переважно з природознавства: ботаніка, зоологія та найпаче біологія. Хто нічого не знав про океан, про його підводне царство, того здивує його багацтво й краса, рослинність, тваринний світ з його властивими звичаями й пригодами. Така принадна картина малюється, що мимохіть захоплюєшся ідеєю лікаря Сальватора залюднити океан.
Професор Сальватор—знаменитий учений лікар. Збудувавши відлюднену (десь в Аргентині) експериментальну лікарню-лябораторію, робить там чудеса медицини—сціляє кривих і сліпих, воскрешає мертвих, врятовує безнадійно хворих. Він хірург. Основна його метода—пересадка тканин. Він оперує від найпростіших видів до найскладніших і має дивовижні наслідки: гадюка з двома головами, собаки з яґуарячою шкірою, діти з хвостами, а мавпи безхвості і, нарешті, земноводг.на мавпа і людина-ам-фібія. І, головне, нічого неймовірного, нічого утопійного, здається, немає. Адже роблять уже й тепер пересадку тканини і окремих органів у споріднених видів. Тільки трошечки далі розвинути цю ідею, трошечки вдосконалити спосіб, поширити ці можливості на всі і всякі тваринні види на всі тваринні органи і те, що тут подано, як фантазія, вигадка, нам таким не здаватиметься, а набуде цілковитої реальности. Це справді зваблива мрія, що не одного юнака може притягти до науки, до шукання тих реальних чудес.
На ваду книжці треба залічити деякі технічні недосконалості в побудові твору. Деяка схематичність (при всім багацтві природи) в описі самого життя підводного світу. Схематизація, так само, окремих сюжетів, а найпаче соціяльних стосунків. Зовсім невиразно щось говориться про страйки, стрілянину, бідних тубільців. Після випадкової зустрічі з робітником Ольсеном, що один символізує боротьбу пролетаріяту за визволення (чи поліпшення його стану), людина-амфібія несподівано переймається гуманними почуттями і допомагає тій боротьбі.
Тут і вся ідеологія роману. Трошечки сірої барви—вбогі страйки, стрілянина, дим—єсть пролетарі-ят. клясова боротьба. Трошечки дарвінізму—тварини, мавпи, хвостики; трошечки антирелігійної пропаганди—єпископ з апендиксом, несподівано побожний прокурор і зворушлива спілка між церквою та державою—це те, що має надати ідеологічного
(матеріялістичного) забарвлення творові. Але в будові, в сенові ніякого матеріялізму, ніякої клясової боротьби немає.
Другорядний, по суті, персонаж, як от індієць Крісто, непомірно багато посідає місця.
До речі, дуже невдало на цього дикуна Крісто покладено ролю цінителя мистецької штуки в маєтку лікаря Сальватора (скульптурна група, мітич-нии Тритон), в якій він нічого тямити не міг. Не більше він тямив, очевидно, і в біологічних експериментах лікаря Сальватора, і трохи кумедно виходить, як він перший усе це спостерігає.
Та проте, книжечка справляв цілком гарне враження і, як науково-фантастичний роман, своєї мети досягає.
Мова в перекладі теж гарна. Для більшої популярности не вадило б до тексту ще й малюнки додати.
А сама обкладинка сумнівно прикрашує книжку.
П. Дерід
https://fantlab.ru/edition127477
***
А. Беляев. Человек-амфибия. ДВУ. 1930 Стр. 229. Ц. 80 коп.
Научно-фантастический роман, когда-то помещённый в российском журнале "Вокруг Света", теперь в украинском переводе издан для учреждений социалистического воспитания. И, надо сказать, очень метко. Юноши последних групп семилеток и даже профшкол и рабфаков, вообще читательская молодежь, с увлечением прочитав книгу (от книжки нельзя оторваться, читается взахлёб), узнает крупные научные чудеса. Немного здесь есть сведений по географии, а преимущественно из естествознания: ботаника, зоология и наипаче биология. Кто ничего не знал об океане, о его подводное царство, того с удивляет его богатство и красота, растительность, животный мир с его характерными обычаями и приключениями. Такая заманчивая картина рисуется, что невольно восхищаешься идеей врача Сальвадора заселить людьми (обжить) океан.
Профессор Сальватор-знаменитый ученый-врач. Построив нелюдимую (где-то в Аргентине) экспериментальную больницу-лабораторию, делает там чудеса медицины — исцеляет кривых и слепых, воскрешает мертвых, спасает безнадежно больных. Он хирург. Основная его метода-пересадка тканей. Он оперирует от простейших видов к сложным и имеет удивительные результаты: гадюка с двумя головами, собаки с яґуаровой кожей, дети с хвостами, а обезьяны бесхвостые и, наконец, земноводная обезьяна и человек-амфибия. И, главное, ничего невероятного, ничего утопичного, кажется, нет. Ведь делают уже и теперь пересадку ткани и отдельных органов в родственных видов. Только немножечко дальше развить эту идею, немножечко усовершенствовать способ распространить эти возможности на все и всякие животные виды на все животные органы и то, что здесь представлены, как фантазия, выдумка, нам таковым не казаться, а вступит в полной реальности. Это действительно соблазнительная мечта, не одного юноши может привлечь к науке, к поиски тех реальных чудес.
На недостаток книге надо причислить некоторые технические несовершенства в построении произведения. Некоторая схематичность (при всем богатстве природы) в описании самой жизни подводного мира. Схематизация, так же, отдельных сюжетов, а наипаче социальных отношений. Совсем невнятно что-то говорится о забастовках, стрельбу, бедных туземцев. После случайной встречи с рабочим Ольсеном, что один символизирует борьбу пролетариата за освобождение (или улучшения его состояния), человек-амфибия неожиданно проникается гуманными чувствами и помогает той борьбе.
Здесь и вся идеология романа. Немножечко серой краски-нищие забастовки, стрельба, дым-есть пролетариат. классовая борьба. Немножечко дарвинизма-животные, обезьяны, хвостики; немножечко антирелигиозной пропаганды епископ с аппендиксом, неожиданно набожный прокурор и трогательная союз между церковью и государством это то, что должен предоставить идеологическую (материалистическую) окраску произведению. Но в строении, в основе никакого материализма, никакой классовой борьбы нет.
Второстепенный, по сути, персонаж, вроде индейца Кристо, непомерно много занимает места.
Кстати, очень неудачно на этого дикаря Красота положено роль ценителя художественной штуки в имении врача Сальвадора (скульптурная группа, мистический Тритон), в которой он ничего разбираться не мог. Не более он понимал, очевидно, и в биологических экспериментах врача Сальвадора, и немного забавно получается, как он первый все это наблюдает.
Впрочем, книжечка производил вполне благоприятное впечатление и, как научно-фантастический роман, своей цели достигает.
Язык в переводе тоже хороший. Для большей известности не мешало бы к тексту еще и рисунки добавить.
А сама обложка сомнительно украшает книгу.
П. Дерид
Віталій Геник: Це, щоб ви знали, видання унікальне, бо надруковане з першої журнальної публікації. В Росії для книжки Бєляєва змусили переробити текст, і, як зазначають знавці, не завжди вийшло на краще. У нас же "канонічний" варіант видано лише у 1957 році в перекладі тієї-таки Л. Вовчик. Так що маємо можливість порівняти.
Виталий Геник: Это, чтобы вы знали, издание уникально, потому что напечатанное с первой журнальной публикации. В России для книги Беляева заставили переделать текст, и, как отмечают знатоки, не всегда получилось к лучшему. У нас же "канонический" вариант выдано только в 1957 году в переводе той же Л. Вовчик. Так что есть возможность сравнить.
