Дополнительная информация:

https://fantlab.ru/work932938

https://archivsf.narod.ru/1909/alexandr_l...

Микола Гриценко: прочитав критичну статтю. Мені це нагадало суміш повісті "Страшний суд" (увійшла в тіло "Зоряного корсара") і повісті "Мати" Олеся Бердника. Загалом цікава концепція, не утопія, але комуністична фантастика. Автор вловив запит свого часу.

В нем Полищук рассуждает о том, почему человеческие существа создали широкое разнообразие социальных, технократических, политических, художественных и других утопий, но не смогли простейшую — соматическую.

В его воображаемом будущем человечество лишилось одежды как явления совершенно лишнего: "Люди уже давно сбросили с себя ничтожную условность одежды". Аналогично люди отказались и от психологии как хлопотной роскоши лицемерного прошлого. Они больше не скрывают своих сексуальных желаний, напротив, превратили половые отношения в ключевой момент революционного познания прекрасного.

[В центре сюжета — человеческое тело и человеческие чувства, лишённые "рабства" одежды и "несвободы" сексуальных предрасудков. Насколько я помню, Насколько я помню, роман остался неоконченным.]

Йоханан Петровский — Штерн (сын известного литературоведа Мирона Петровского)

*

Валер"ян Поліщук у Катеринославі 1919 р. написав утопічний роман "На шляху до Великого майбутнього" (досі неопублікований) .

У ньому Поліщук міркує над тим, чому людські істоти створили широке розмаїття соціяльних, технократичних, політичних, мистецьких та інших утопій, але не спромоглися на найпростішу — соматичну.

В його уявному майбутньому людство позбулося одягу як явища абсолютно зайвого: "Люди вже давно скинули з себе нікчемну умовність одіжі". Аналогічно люди відмовилися й від психології як клопіткої розкоші ліцемірного минулого. Вони більше не приховують своїх сексуальних бажань, навпаки, перетворили статєві стосунки на ключовий момент революційного пізнання прекрасного.

[Tse fantastychnyi roman pro utopichne maibutnie, u tsentri iakoho—liuds'ke tilo i liudski pochuttia, pozbavleni "rabstva" odiahu i "nesvobody" seksualnykh zabobon. Naskilky ia pam'iataiu, tekst ne zakincheno.]

Йоханан Петровський — Штерн (син відомого літературознавця Мирона Петровського)

*

На пути к Великому Будущему

(роман-фантазия)

Рукопись.

Авторская датировка: 24. 08. 1919 г., г. Екатеринослав.

Хранится: Институт литературы НАН Украины, фонд 136, дело №95, 120 листов.

Жанр: утопия.

Главные герои: пара влюбленных инженеров, Нея и Тан.

Основные события происходят на территории современной Украины с центром в Киеве, которая является частью Мировой Федерации, то есть всемирного сообщества. Планету Земля заселяет новый тип людей более совершенных, чем Homo sapiens. Их деятельность заключается в регулировании жизни на Планете (преодолении зависимости от категорий времени, пространства, социальных условностей) и формировании гармоничного, справедливого, индустриального общества.

Главная сюжетная линия вращается вокруг проекта Тана об упорядочении части территории Африки. Успешно выполнив задачу, Тан и Нея планируют создание семьи и рождение потомков.

Большую часть повествования занимают описания экзотических интерьеров, технологических изобретений (пневматическая почта, стереоскопические экраны, дома-дирижабли, лабораторная пища), особенностей новых людей (телепатия, обмен энергией), принципов социального взаимодействия (единство индивидуума и коллектива) семьи).

В Полищуковом тексте просматривается ряд популярных в начале ХХ в. идей, теорий, представлений (евгеники, новой морали, бесклассового устройства, культ научно-технической революции, рационализация труда и ежедневного обихода).

Олеся Омельчук

***

На шляху до Великого Майбутнього

(роман-фантазія)

Рукопис.

Авторське датування: 24. 08. 1919 р., м. Катеринослав.

Зберігається: Інститут літератури НАН України, фонд 136, справа №95, 120 аркушів.

Жанр: утопія.

Головані герої: пара закоханих інженерів, Нея і Тан.

Основні події відбуваються на території сучасної України з центром у Києві, яка є частиною «Мирової Федерації», тобто всесвітньої спільноти. Планету Земля заселяє новий тип людей, більш досконалих, аніж Homo sapiens. Їхня діяльність полягає у регулюванні життя на Планеті (подолання залежності від категорій часу, простору, соціальних умовностей) та формуванні гармонійного, справедливого, індустріального суспільства.

Головна сюжетна лінія обертається навколо проекту Тана про впорядкування (зрошування) частини території Африки. Успішно виконавши завдання, Тан і Нея планують створення сімʼї та народження нащадків.

Більшу частину оповіді займають описи екзотичних інтер’єрів, технологічних винаходів (пневматична пошта, стереоскопічні екрани, будинки-дирижаблі, лабораторна їжа), особливостей нових людей (телепатія, обмін енергією), принципів соціальної взаємодії (єдність індивідууму та колективу, регулювання інстинктів, планування сімʼї).

В Поліщуковому тексті відлунює низка популярних на початку ХХ ст. ідей, теорій, уявлень (євгеніки, нової моралі, безкласового устрою, культ науково-технічної революції, раціоналізація праці та щоденного побуту).

Олеся Омельчук

Олеся Омельчук