Блог


Вы здесь: Авторские колонки FantLab > Авторская колонка «slovar06» облако тэгов
Поиск статьи:
   расширенный поиск »


Статья написана 11 марта 2019 г. 20:59

Перший український науково-фантастичний твір (1918)

«Літературно-науковий вістник» т. 88, кн.11, 1925, Львів

М. Чайковський, За силу сонця. Фантастичне оповідання для молоді з недалекого майбутнього. Накладом Укр. Педаґоґ. Т-ва Львів, 1925. Ст. 192, м. 8°.

   В європейській літературі е цілий ряд белетристичних творів, в яких автори, виходячи з сучасного їм стану науки, силкуються піднести рубець майбутнього, передбачити дальші можливости за-войовань науки. Досить згадати наукові фантазії Флямаріона, Жіля Берна або й Уельса. Першу таку пробу на українському ґрунті маємо отеє в згаданому в горі оповіданню д-ра М. Чайковського, досі відомого як ученого математика. Ідея його оповідання — се опануваннє соняшної енерґії, що досі марно пропадає без тої ко-ристи, яку моглаб мати, відповідно використована. Мінерального палива щораз меншає і людська думка мусить спинитися над тим, чим його заступити. Розвиток радіоактивности, на погляд д-ра М. Чайковського, і є тим шляхом, що йдучи ним, наука розвяже се завданнє. Отож, виходячи з сучасних досягнень летунства й радіоактивности, автор і малює фантастичну картину, як то, йдучи шляхом сього розвитку, загнуздає чоловік соняшне промінне.




Статья написана 10 марта 2019 г. 18:08

Янка Маўр (1883–1971),

агульнапрызнаны «бацька»

беларускай дзіцячай

літаратуры, прыйшоў у яе ў

другой палове 20-х гадоў ХХ ст.

Ён працягнуў і замацаваў

працэс «суверэнізацыі» дзіцячай

літаратуры. Калі старэйшыя

беларускія пісьменнікі Я. Колас,

Я. Купала, З. Бядуля служылі як

бы мастком паміж «дарослай»

і дзіцячай літаратурамі, дык

з прыходам Я. Маўра апошняя

пачала выходзіць на самастойны

шлях.




Статья написана 10 марта 2019 г. 16:49

Нау́м Соломо́нович Пе́ркин (белор. Навум Саламонавіч Перкін; 1912 — 1976) — белорусский советский литературовед, литературный критик, прозаик. Доктор филологических наук (1964), профессор (1965). Лауреат Государственной премии БССР имени Якуба Коласа (1980). Член СП СССР (1954). Член ВКП(б) с 1945 года.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B...




Статья написана 8 марта 2019 г. 14:19

1983 Гурэвіч, Эсфір Саламонаўна (доктар філалагічных навук ; нар. 1921) Янка Маўр : нарыс жыцця і творчасці / Э. С. Гурэвіч ; [рэдактар П. К. Дзюбайла ; Акадэмія навук Беларускай ССР, Інстытут літаратуры імя Я. Купалы]

1979 Гурэвіч, Эсфір Саламонаўна (доктар філалагічных навук ; нар. 1921) Пафас гераізму : сучасная савецкая проза аб Вялікай Айчыннай вайне / Э. С. Гурэвіч ; [рэдактар П. К. Дзюбайла] ; Акадэмія навук Беларускай ССР, Інстытут літаратуры імя Я. Купалы

2004 Гурэвіч, Эсфір Саламонаўна (доктар філалагічных навук ; нар. 1921) Янка Маўр : Нарыс жыцця і творчасці / Э.С.Гурэвіч ; [Прадм. З.У.Драздовай] ; Нац. акад. навук Беларусі, Дзярж. навук. ўстанова "Ін-т літ. імя Я.Купалы"




Статья написана 8 марта 2019 г. 13:51

Эсфирь (Эся) Соломоновна Гуревич, Эсфір Саламонаўна Гурэвіч, р. 22 ноября 1921, Татарск, Мстиславский уезд, Могилёвская губерния (теперь Смоленская обл. — ск. 20.08.2015 г., Кливленд, штат Огайо, США) — советский литературовед. Доктор филологических наук (1973). Родилась в семье потомственного швеца. Окончила филологический факультет Московского педагогического института имени В. И. Ленина (1941), аспирантуру при Институте литературы, языка и искусства АН БССР (1949). Участница Великой Отечественной войны. В печати выступает с 1948 г. С 1950 по 1994 работала в Институте литературы АН Белорусской ССР (в 1952—1957 учёный секретарь института, с 1957 старший научный сотрудник). С 1995 года живёт в Кливленде (США).







  Подписка

Количество подписчиков: 92

⇑ Наверх