Правдоподобные небылицы, или Странствование по свету в двадцать девятом веке (повесть), стр. 315-353

Кабалистик (рассказ), стр. 354-359

Три листка из дома сумасшедших, или Психическое исцеление неизлечимой болезни (рассказ), стр. 360-369

Предок и потомки (рассказ), стр. 370-399

Похождение Митрофанушки в Луне (повесть), стр. 400-456 http://fantlab.ru/edition23815

Невероятные небылицы или Путешествие к средоточию Земли http://az.lib.ru/b/bulgarin_f_w/text_0100...

Воздушный шар Архипа Фаддеича, или Утешение в горестях (1830)

Дух фон-Визина на нижегородской ярмарке (1834)

Отрывок из статистических и этнографических записок, ведённых глухо-немо-слепым путешественником во время пребывания его в безымённом городе, лежащем в неоткрытой поныне стране (1836)

Разговор в царстве мёртвых (1836)

Метемпсихоза, или Душепревращение (1842)

Путешествие к антиподам на Целебный остров (1842)

Письмо жителя кометы Белы к жителям Земли (1843)

Письмо жителя кометы Белы к тому же самому жителю Земли (1843)

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83...

ОСИП СЕНКОВСКИЙ,

http://fantlab.ru/autor2698

http://archivsf.narod.ru/1800/osip_senkov...

http://az.lib.ru/s/senkowskij_o_i/

Отдельные белорусские издания числят вышеуказанных писателей в белорусских. Так ли это?

ДРАЗДОВИЧ ЯЗЭП НАРЦИЗОВИЧ, 1(14) октября 1888 – 15 сентября 1954 – художник, один из основателей белорусской национальной исторической живописи, начинатель космической темы в изобразительном искусстве, скульптор, поэт, этнограф, археолог, педагог.

"Трывеж". Панорама Лунного града (1933) — одна из картин космического цикла

Оборотная сторона картины — характерный для художника приём живописи. Надпись (в моём неточном переводе): "Трывеж". Панорама лунного града с его окрестностями над Верхним и Нижним озёрами "Чалом". В лунной Стране Хвойных Пальм, между так наз. морями м. Нектара и м. Красоты, на юг от горного пролома Трывежской железной дороги на Аврию и Ариаполь... Вид с востока на запад (с вокзала). "Жизнь на Луне" (Вильно, 1932-1933). Изображены Луна и карта окрестностей Трывежа.

Я. Драздович – зачинатель (в нач. 1930-х) космической темы в изобразительном искусстве: серии "Жизнь на Марсе", "Артаполис", "Жизнь на Венере" (1931), "Жизнь на Сатурне" и "Жизнь на Луне" (1932), "Космос" (1940).

kp.ru/daily: Возле трех полотен Язэпа Дроздовича задержался подольше — художник, живший в первой половине ХХ века, искренне и увлеченно рисовал жизнь на Сатурне, на Марсе, описывал в своих записках полет человека на Луну. Уже перейдя в другой зал, господин Луаретт попросил своего белорусского коллегу записать ему в блокнот имя живописца.

— Меня всегда интересовали художники, которые находятся вне основных направлений в живописи, — пояснил он свой интерес.

Уверен, что искусство Язэфа Драздовича является достоянием мировой культуры и принадлежит вечности.

Мастак, скульптар, разьбяр, пісьменнік, паэт, археолаг, фалькларыст, педагог, вандроўнік… Язэп Драздовіч за свой кароткі век зрабіў нямала. Мастак па прафесіі, ён пісаў жывапісныя карціны па гісторыі Полацкага княства, унёс нацыянальны каларыт у партрэты князя Ўсяслава Чарадзея і Францыска Скарыны, пісаў гістарычны раман “Гарадольская пушча”, выдаў першую на Беларусі кнігу па астраноміі “Нябесныя бегі” (1930 г.), марыў аб выданні манаграфіі “Тэорыі рухаў у касмалагічным значэнні” (1949 г.), узносіў у касмічныя прасторы Месяца беларускія гарады і вежы, ствараў чарцяжы “касмічнай тарпеды”, на якой “зямныя турысты” павінны адправіцца ў падарожжа на планеты Сонечнай сістэмы... Акрамя таго, запісваў фальклёр, апрацоўваў для слоўнікаў народную лексіку, даследаваў у Менску рэчышча Нямігі, праводзіў раскопкі ў Заслаўі, Свіры.

У дзённіку Язэп Драздовіч пісаў: “Наогул, я зменная натура: праз кожныя тры гады што-небудзь новае пачну. Праз усё жыццё маё так. Тры гады быў пастухом у падурослыя леты, тры гады патраціў на мастацкую школу і агульнае развіццё, тры гады служыў у салдатах, тры гады аддаваўся грамадскай працы ды пісаў як пісьменнік. І вось ужо трэці год як вандроўны народны мастак…”

Фантастычная аповесць "Жыццё на Месяцы".

Кніга мае выйсці у "Мастацкай літаратуры", у серыі "Жыццё знакамітых людзей Беларусі". Там сабраная ўся крытыка пра Драздовіча, успаміны пра яго, паэма "Трызна мінуўшчыны", аповесць "Вялікая шышка" і дзённік.

1. Армфельт Б. — Прыжок в пустоту http://epizodyspace.ru/bibl/mir-prikluche... Армфельт Борис Константинович

2. Вилькин Я. — "Необыкновенные приключения Геннадия Диогенова" (1963) и "История Лима Великолепного" (1965).

3. Адамович А. — Каратели (элементы). 1981. Последняя пастораль. 1987.

4. Герчик М. — Лети, Икар! 1959

5. Докторов В., Сойникова А. — Приключение в Беловежской пуще. Юнацтва. 1991.

6. Гусев Владимир Дмитриевич — минский писатель — фантаст ( р.1949 ). Кроме общеизвестной книги ( соавтор ), написал рассказ Назначение Пешка ( в минском журнале Мега-Фантакрим №1/1991 и Назначение ( скорее всего, др. название того же ) — в минской газете «Знамя юности» за 08.05.83 г. «Почти первый контакт» ( рассказ ) — в соавт. с Владимиром Цветковым — в минской газете «Знамя юности» за 10.03.85 г.

«Назначение Пешка» ( рассказ ) — в сборнике «Люстэрка Сусвету». с.150. Мн. Мастацкая літаратура. 2007.

6а. Когут В. — Копия Афродиты, «Бью челом, князь!», Автобио…, Побег с Грейви.

7. Крушер А., Михайлов М. — Радостный дирижабль. Рабочая смена № 1-3/1986.

8. Кулинкович А. — Продавцы душ. Парус. №2/1989.

9. Казьменко С. — Запас прочности. Рабочая смена. №12/1987.

10. Ракитина Н. — Гонитва ( 2008 ), Ведьма ( 2011 ) + см. отдельную статью

11. Савин Ю. — У нас в космосе.

12. Ткаченко И.- Путники. Парус. №3/1989.

13. Симанович Д. — стихотворения: Дельфины из сб. " Минуты". Минск, "Беларусь", 1969.   стр.55-56.   (Как будто во сне, продвигаюсь в Машине времени — неопубл.1967); «Скрипка Шагала, или здесь осталась его душа»; Как будто все сошли с ума..., Весенняя сказка; Зимняя сказка.

14. Богданович М. — Башня мира (сказка). 1915

серии http://fantlab.ru/series479

http://fantlab.ru/edition43477

http://fantlab.ru/publisher330page3#e

газетно-журнальные публикации.

Шпилевский П.М.: в 1853 в журнале «Москвитянин» был напечатан труд «Исследование о вовкалаках на основании белорусских поверий», в журнале «Пантеон» — «Белоруссия в характеристических описаниях и фантастических сказках»

goo.gl/vhCK6x

*****

СОДЕРЖАНИЕ

Виктор Комаров. У истоков нового жанра. Книжное обозрение № 45, 10.11.1991

Дмитрий Биленкин. Из рецензии на «Открытие Вселенной». «Открытие вселенной – прошлое, настоящее, будущее». Юнацтва, Минск, 560 стр., 70000 экз., 1991

Антон Басучок. "Эридан" — это фантастика! Литературная газета № 2 (5379), 08.01.1992

Вячеслав Кувшинов. Юношам бледным со взором горящим. Знамя юности, 12.05.1992

Рудольф Баландин. Доступно о космологии. Новый Мир № 6, 06.1992

Татьяна Александрова. Нечто вообразимое. Книжное обозрение № 50, 11.12.1992

Валерий Колесников. Что нас ожидает на пороге и за порогом XXI века (интервью). Минский Меридиан № 4, 28.01.1994

В.Н. Шитик. Главы из книги: «Галактика у каждого своя». «Что там, за горизонтом». Эридан, Минск, 224 стр., 1000 экз., 1995

— Предисловие. Тернистый путь нового жанра

— Постижение непостижимого

Р.К.Баландин. Главы из книги: «Параллельные миры». «Что там, за горизонтом». Эридан, Минск, 224 стр., 1000 экз., 1995

— Введение «Фантакрим»

— Глава 1. Истина человека

— Глава 6. Невероятность реальности

Владимир Гутковский. Александр Потупа – человек столетия (интервью). Имя № 32, 26.08.1999

И..Кран. Из статьи Философия информационной цивилизации и астрономия. Журнал «Пирамида mAxima» № 3-2003. Сайт piramida maxima.ru

http://www.piramida-maxima.ru/issues/2003...

http://www.wowdolls.com/asp/ru/create.htm

МИРОСЛАВ КАПІЙ

На цвинтарі біля церкви св. Василія Великого, неподалік могили-пам’ятника борцям за волю України, є скромна могила з написом на табличці: “Тут спочиває Капій Мирослав Дмитрович. Педагог, поет, перекладач. 5/У-1888 — 24/ІІІ-1949. Вічна йому пам’ять”.

А на будинку Косівської СШ №1 та на будинку, де мешкав М.Капій, у 2001 році встановлені пам’ятні таблиці на його честь.

За що його, уродженця Тернопільщини, шанують косів’яни? Адже мешкав він тут лише останні чотири роки свого життя. Він був учасником національно-визвольних змагань 1918–1920 років. Провінційний учитель, він чимало літ змушений був працювати на польських етнічних теренах. Під час польсько-українського конфлікту 1944 року він і його дружина (до речі, польського походження) та дочка Святослава ледве врятувалися, засуджені на смерть польським підпіллям…

А до того – довгі роки праці не лише педагогічної. Поліглот (знав десять мов), він перекладав з німецької, французької, російської, польської та інших мов на українську, розширюючи наші літературні обрії. Зокрема, українська дітвора знайомилася з фантастикою Жуля Верна в перекладах Капія… Займався етнографією. фольклористикою, дуже цікавився Гуцульщиною. Тому побудував у Косові будинок, а оскільки тут роботи не було, то в будинку з 1938 року розміщалася єврейська гімназія, а за часів німецької окупації – польська школа.

Меморіальна дошка на будинку Мирослава Капія

Писав оповідання, повісті, зокрема “Із-над срібного Сяну”, збірку науково-фантастичних нарисів “Неймовірні оповідання”. Підготував перед війною до друку збірку віршів про Карпати, якими захоплювався.

Тут хочу торкнутися лише одного твору вчителя-письменника – повісті “Країна блакитних орхідей” і лише одного аспекту її, а саме – уявлення автора про майбутнє України. Нам, затривоженим долею молодої держави, ця тема близька й дорога.

Вийшла у світ повість “Країна блакитних орхідей” у 1932р. у львівському видавництві “Новий час”. Отже, працював автор над нею десь у 1929–1930 роках. Що то за часи були? Післяверсальська Європа, здавалося, утвердилась надовго. У ній знайшли своє державне існування майже всі народи. За невеликим винятком. Приміром, не існувало держави Україна…

… І от саме тоді провінційний, мало ким знаний учитель пише фантастичну повість. Вона дуже відрізнялася від творів Жуля Верна чи Герберта Велса. Тих цікавили фантазії на тему майбутнього науки, техніки. М.Капія боліло інше: майбутнє його Батьківщини, офіційно не існуючої на карті Європи, народу, позбавленого природного права на існування.

Якою ж постає візія України початку XXI століття в повісті “Країна блакитних орхідей”?

Насамперед, всупереч поширеним тоді теоріям про зникнення в майбутньому націй (а це твердили і комуністи, і космополіти), автор був твердо переконаний, що українська, як і інші нації, існуватиме “всупереч всім теоріям, голошеним фанатиками перед віками, і намаганням…, які коштували море людської крові та сліз…”. Не сумнівався письменник і в зовсім на той час фантастичній речі: що в ХХІ столітті існуватиме незалежна, самостійна, соборна Україна. І не якась екзотична, варенично-шароварницька, а держава з високорозвиненою наукою і технікою, держава космічна. Україна в повісті М.Капія постає як спадкоємниця історії, її гербом є Тризуб Володимира, вона шанує імена І.Мазепи, Д.Многогрішного, С.Петлюри та інших видатних діячів минулого. Це демократична держава, на чолі якої стоїть гетьман, але яка має й парлямент – Верховну Раду (до речі, цей останній термін з’явився в політичному житті совєтської України аж у 1936 році!). Отже, це держава президентсько-парляментського типу. Має вона тверду валюту – гривню. В Україні ХХІ століття – самостійна Церква, яку очолює Патріярх. Україна користується повагою серед інших держав, у Києві – десятки іноземних посольств. Серед них побіжно автор згадує й посольство Південної Африки – держави, яка виникла лише в 1993 році, а в час написання повісти була колонією, про самостійність якої ніхто й не думав ставити питання.

Вражають науково-технічні здогадки М. Капія. Як про звичну річ пише про телебачення. У кінці 20-х років і слова такого майже ніхто не чув, воно було відоме лише вузькому колу фахівців. Першу в світі телепередачу здійснено в Англії в 1925 р. А в СССР це сталося щойно в 1931 р. Можемо лише дивуватись, звідки про ідею телебачення – і сам термін “телевізор” – дізнався автор, вчитель-філолог, який жив і працював у місцевостях, де й звичайний детекторний радіоприймач зі слухавками був дивом. В усякому разі це свідчення широти інтересів справжнього педагога — творця, а не ремісника.

Або така деталь. Письменник говорить про автомобілі марки “Чумак”, які випускаються на автозаводі у м. Кременчуці. Справді, в цьому місті побудовано автозавод – через 25 років після появи “Країни блакитних орхідей”… У повісті наша країна постає космічною державою, що співпрацює зі США, Англією, Німеччиною, бере участь у програмі польотів до інших планет у глибини Космосу.

Таких прикладів можна б наводити більше.

Коли роздумуєш над цим незвичним феноменом, запитуєш: що дало можливість скромному вчителеві піднятися до такої висоти провісництва, аналогів якому не знаходимо в нашій літературі?

Відповідь є у тексті повісті М.Капія. Ось ті слова: “…є щось для людського роду спільного, що огортає всі раси й племена, всі епохи минулі й будучі зв’язує з собою, що віки цілі триває вже й триватиме, поки битимуться людські серця в грудях, – а цим є любов до батьківщини!.. Це та безсмертна іскорка, що її вложив Творець у людську душу… Любов до батьківщини, любов до свого, до рідного…”.

Ця безсмертна іскра любові до України палала в серці Мирослава Капія. Вона надихнула його вірою в добре майбутнє Батьківщини. Запалюймо її у собі і в серцях молоді ми – вчителі вільної України, провіщеної нашим предтечею, нашим старшим колегою. Будьмо гідними таких попередників!

Повість “Країна блакитних орхідей” перевидано в Косові у 2001році невеликим накладом, але все ж таким способом врятована від повного забуття. Ця повість – перший в українській літературі опис космічного польоту, – так вважає американський вчений Волтер Смирнів у “Jour­nal of Ukrain­ian Stud­ies” (2002, № 1–2). У Косові мешкає у батьківському будинку дочка М.Капія Святослава.

http://kosivlibrary.if.ua/2010/12/11/138/

http://archivsf.narod.ru/1888/miroslav_ka...

http://www.ex.ua/view/17026692

Поиск: © Вячеслав Настецкий, 2013

В романе украинца И. Ковтуна "Азиатский аэролит" ("Азiатський аеролiт", 1931) действуют исследователи Т.М.

http://www.magister.msk.ru/library/extelo...

Скляренко С. Д. — "Пролог"

http://books.google.com.ua/books/about/%D...

Мирослав Ірчан — "Радій ( Отрута )"

http://lab.chass.utoronto.ca/rescentre/sl...

A81. Smyrniw, Уолтер. «Первый космических путешествиях в украинской научной фантастики. " Журнал украинских исследований . 27.1-2 (лето-зима 2002): 173-182.

Советские критики ссылаются Владимир Владко (1900-1974) в качестве первого писателя-фантаста в украинской литературе. Его роман Arhonavty vsesvitu впервые опубликован в 1935 году сделок с межпланетного путешествия. По словам Вальтера Smyrniv, однако, приоритет в этой области должно быть уделено Мирослав Kapii, автор Краина blakytnykh orkhidei опубликован в 1932 году. Роман Kapii, говорит, что Smyrniw, был исключен из принятых репертуар украинские научной фантастики из-за идеологических причин. Роман Kapii был установлен в 21 -м веке, в независимом украинском государстве правит гетман, и включены ссылки на украинский националист героев, таких, как Иван Мазепа и Симон Петлюра. Это сделало его неприемлемым для советских критиков. Smyrniw утверждает, что роман Kapii основано частично на утопического романа Фрэнсиса Бэкона Новая Атлантида (1627), и что в работе Kapii в путешествие к Марсу вызвано божественного вдохновения. Smyrniw сравнивает Kapii и Владко романов — последняя вымышленный счет советской экспедиции на пути к планете Венера. Данная статья опубликована в номере, посвященном Данила Гузар Струк (приглашенный редактор: Роман Senkus). (См. A75 ).

"Например: пьеса И.Кочерги "Песня в бокале" — была издана только на русском языке, тоже самое и книга "Конец подземного города" Кальницкого, я не нашел о ней информации на украинском языке. Роман "Ипсилон" Кальницкого был напечатан на русском языке в журнале "Экран", а после его перевода на украинский он получил название по предшествующему рассказу: "Радио-думка". Так-что "Ипсилона"на украинском не существует. "Ракетоплан С-218" В.Владко не имеет отношения к космическим полетам. Это атмосферный аппарат (скорсть 6.000 км/час, а не 28.000 км/час, как нужно для выхода в космос) и в нем герои спасались от цунами. У А.Слисаренка есть еще фантастический рассказ "Князь Барцила" (1926), в нем профессор из нашего времени попадает в прошое к скифам, становиться сначала рабом, потом лекарем, под конец его хоронят с умершим князем и он возвращается в наше время. Думаю, идея романа В.Владко "Дорога скифов" (1937) могла быть подсказана этим рассказом. Далее: не Гудзинский Владимир, а Гадзинский Владимир. Книга "Люди з Червоної скелі" (1929), не первая книга Бабенко Г. о древнейших временах, за два года до нее появилась его же книга "В тумані минулого".

Бабенко Г. В тумані минулого / Г. Бабенко. – Х, 1927.

Бабенко Г. Люди з Червоної скелі / Г. Бабенко. – К, 1929.

Бєляєв А.Р. Зірка КЕЦ / А.Р. Бєляєв. – К., 1936.

Бєляєв А.Р. Людина-амфібія / А.Р. Бєляєв. – Х., 1930.

Гербурт А. Гнатові пригоди / А. Гербурт. – Харьков, 1927.

Жулавський Ю. На срібній планеті / Ю. Жулавський. – Київ, 1927.

Жулавський Ю. Стара земля / Ю. Жулавський. – Київ, 1928.

Забіла Н. Повісті про червоного звіря / Н. Забіла. – Одеса, 1927

Окунів Я. Газ професора Морана. / Я. Окунів. – Х., 1926.

Павленко П. На Сході. Роман / П. Павленко. – Київ, 1937.

Паньків М. Суддя Рейтан. / М. Паньків. – Х., 1931.

Романівська М.М. Загнуздані хмари / М.М. Романівська. – Х., 1936.

Смолич Ю.К. Господарство доктора Гальванеску; Півтори людини. – 1930.

Смолич Ю.К. Четверта причина : Науково-фантастичний роман / Ю.К. Смолич. – Харків; Київ : Лім, 1932.

Смолич Ю.К. Ще одна прекрасна катастрофа / Ю.К. Смолич. – Харків; Київ : Лім, 1932

Смолич Ю.К. Що було потім : Науково-фантастична повість / Ю.К. Смолич. – Харків; Одеса : Дитвидав, 1934

Трублаїні М.П. Глибинний шлях : Роман / М.П. Трублаїні. – Харків : Харків. книж.-газет. вид-во, 1948.

Альорж А. Небо проти землі : [фантастика] / Анрі Альорж : Держвидав України, 1929.

Велз Г.Д. Машина часу / Г.Д. Велз. – Одеса, 1929.

Уеллс Г.Д. Війна світів / Г.Д. Уеллс. – 2-е вид. – Харків, 1929.

Верн Ж. Подорож до центру Землі / Ж. Верн. – Харків, 1928.

Верн Ж. Подорож на місяць / Ж. Верн. – Харків, 1928.

Верн Ж. Витівка доктора Окса / Ж. Верн. – Харків; Київ, 1924.

Верн Ж. Від Землі до Місяця / Ж. Верн. – Харків-Одеса, 1935.

Келлерман Б. Тунель / пеp. Доpа Сімовичева – Коломія ; Ляйпціг : Укp. Hакладня, 1922

Свіфт Д. Подорож Гуллівера до краю великанів. – Львів : [Виданє Руского Т-ва Пед.];, 1906.

Тудуз Жорж Людина, що збудила вулкани. / Тудуз Жорж, 1929

Микола О. Ковальчук.

Беларускамоўная. Із розных крыніц.

1.Адамчык Вячаслаў — Падарожжа на Буцафале. 1991

1а. Астапенка Змітрок — Вызваленне сіл. "Маладняк" №.../1932.

1б. Ануфрыеў Г. — Водбліскі (апав.)Маладосць.2010. Навагодняя казка. "Касмічная кніга ў творах беларускіх пісьменнікаў".Мн. ЛіМ.2010.

2.Бядуля Змітрок — Абразок. Панас на небе. Сон Анупрэя.

3.Вераніцын Канстанцін — Тарас на Парнасе. Два д"яблы.

4.Гамолка Мікола — Бітва ў космасе.1963( п"еса ). Па просьбе дырэкцыі рэспубліканскага тэатра юнага гледача Мікола Гамолка напісаў п’есу “Бітва ў космасе”, якая была пастаўлена на сцэне ў 1963 годзе.

4а. Гарэцкі Максім. "Фантазія". 1921. газэта «Беларускія ведамасці» 24 кастрычніка 1921 года.

5.Грыніч Сташка — Разгар ліпацвету.2003.Белая дама з Лепеля.Сем дзён па Кюўе.Тост за Саргасава мора.Проста атэіст.Маладосць№9/06.

6.Грачанікаў Анатоль — Дабранскі кірмаш.Празарэнне.Аварыя.(вершы). Блукаючая камета (прытча) — зб.Начная змена1975.

Палескі трохкутнік (паэма).Першы ўзыход сонца (верш -прытча) — зб.Палессе1983.

Чорны замак (легенда).Жывая вада.Трэці сон (казкі). — зб.Зорны палёт1988.

Казка пра Івана-ганчара і пачвару-цара1980. Валерка і лятаючая талерка1983.

6а. Драздовіч Язэп.....

7.Казько Віктар — Хроніка дзетдомаўскага сада1986. Выратуй і памілуй нас, чорны бусел1991 — з элемент. фант.

Но Пасаран1990.Нахаў, ці Сучасная падарожная казка1990.Прахожы1995.Да сустрэчы1997.Бунт незапатрабаванага праху2000.

8.Караткевіч Ўладзімір — Легенда аб бедным д"ябле і аб адвакатах Сатаны — Нявыдадзенае1995.Трагедыі не знікнуць пры Камуне. Балада аб арганаўтах. Дэман — вершы. Перадгісторыя ( аповесць, Нёман №№1-3 /2010 ).

Фантастическое в творчестве Короткевича:

http://fantlab.ru/autor7766

Не будучи писателем-фантастом, Короткевич оказал большое влияние на творчество белорусских писателей этого жанра, таких как Сергей Булыга, Ника Ракитина и многих других. В его произведениях широко используются народные легенды и предания; героика, романтика и приключения — существенная составляющая большинства его книг. Мистический характер носят повесть «Ладья отчаяния» и «Легенда аб бедным д'ябле і аб адвакатах Сатаны», написанная как роман-сценарий. Элементы мистики содержатся в романах «Христос приземлился в Городне» и «Чёрный замок Ольшанский». Особо следует упомянуть повесть «Дикая охота короля Стаха» — вероятно, лучшее из произведений, написанных в жанре готики в советские времена. Это блестящая модернизированная стилизация под Анну Радклифф, где пробирающие до костей якобы мистические ужасы оказываются на самом деле порождением вполне человеческой подлости и злобы.

9.Кавалёв Сяргей — Падарожжа з Драўляным Рыцарам (п"еса) 1989.Звар"яцелы Альберт (п"еса) 1991 http://be.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8F...

10.Лойка Алег — Францыск Скарына,альбо Сонца маладзіковае1990.

10а.Мартыненка Вітаўт....

11.Місько Павел — Самыя кароткія ночы2000.

12.Матукоўскі Мікола — Калізей1987. Зомбі,альбо Мудрамер-два1998.

12б.Міцкевіч Адам — Гісторыя будучыні //утерянная фантастическая повесть о Литве 2000 года//Ігар Бабкоў: Напрыклад, у яго ёсць фантастычны няскончаны твор “Гісторыя будучыні”, дзе ён прадказвае не толькі тое, што адбываецца з Беларуссю, а ўвогуле гэта – гісторыя Еўропы! Гэты тэкст – страшны. І самае цікавае, што шмат што з апісанага там спраўдзілася…

https://news.tut.by/culture/260123.html

12а.Падбярэзскі Дзьмітрый — Застаецца рэчку пераехаць...

13.Петрашкевіч Алесь — Напісанае застаецца (паралельны раман)да 2000.Скрадзены крыж — Наша слова16.08.06.

14.Рублеўская Людміла — Дзеці Гамункулуса2000.Сэрца мармуровага анёла:2001(Пярсцёнак апошняга імператара.02.Старасвецкія міфы горада Б.02.Шляхецкія апавяданні. Дыярыуш пані.Жаніх панны Данусі.Жалезная кнопка.ПФ.Мн.МЛ.2003.

Пярсцёнак апошняга імператара:Золата забытых магіл.Дабрадзейныя.Скрыня Пандоры.Суч.бел.дэт.Мн.Мл.2005.

Карона на дне віра,альбо Казкі з хутара Юстыны:Чароўныя астрагалы,альбо Пярэсна еўрапейская.Крылаты гусар і прывід,альбо Белакапытнік гібрыдны.Вяселле ведзьмака,альбо Чарнакорань пурпуровы...Мн.ЛіМ.2008. Ночы на Плябанскіх Млынах(?)07.Забіць нягодніка,альбо Гульня ў Альбарутэнію(?)07.Сутарэнні Ромула.(?).10.

Ёсць адмысловая старонка; таксама, як ў Гігевіча ды Астапенкі:

https://sites.google.com/site/locmanfanta...

https://sites.google.com/site/locmanfanta...

https://sites.google.com/site/locmanfanta...

15.Равінскі Вікенцій — "Энеіда" навыварат.

15а. Саладоўнікаў, Дайнэка http://www.lim.by/limbyfiles/lim/lim7-201...

16.Сіпаков Янка — Тыя, што ідуць93. Блукання па іншасвеце94. Падары нам дрэва, Зубрэвіцкая сага

17. Сом Лера — Аўтар цыклу фантастычных апавяданняў «Некалькі гісторый з жыцця Руніты Магі» (1993), аповесці «Суполка Вогнішча» (2001)

18.Чарот Міхась — Чырвонакрылы вяшчун.(Паэма-фантазія).Мн.1927.

19.Цвятков Ўладзімір — Ўсё наадварот.Планета Гэя.Прыгоды Артура Гора.Дзе жылі бурсонікі.Адваротны бок свету.Зямля.3000год.Не ўсім сняцца сны.Маладосць№9/06.

20.Цыпіс Навум — Хлопчык з планеты Аэла1975(аповесць); фант.апвяданні...часткова ў кнізе Старые дороги.Мн.МЛ.1984 ( http://fantlab.ru/edition44465 )

21.Якімовіч Аляксей — Чарадзейныя суніцы.Хітрыкі Бабы-Ягі.Выпрабаванне, альбо Баба-Яга на ўроку заалогіі.

22.Зарыцкі Аляксей — Вяртанне на Зямлю ( паэма ) 1964 — 1968 у т.1. Мн. МЛ. 1994.

Доп. инф

http://fantlab.ru/blogarticle31645

http://lit-bel.org/assets/files/litbiel_2...

. http://www.kamunikat.org/Rubleuskaja_Ludm...

http://pavluhin-kiber.narod.ru/tb_pfm.htm

http://fantasy.open.by/1999102001.html

http://oz.by/books/topics1403614.html

http://fantastyka-by.livejournal.com/310....

http://fantastyka-by.livejournal.com/

http://vkontakte.ru/club15870326

http://beldumka.belta.by/isfiles/000167_7...

http://de-brill.livejournal.com/137191.html

http://bluctil.livejournal.com/1441.html#...

http://old7days.belta.by/7days_plus.nsf/A...

http://baylanto.livejournal.com/102463.ht...

http://fantlab.ru/autor4066

http://webcache.googleusercontent.com/sea...

http://fantlab.ru/user33996/blog

http://www.fantastika3000.ru/taxonomy/ter...

http://3force.info/belorusskaya_kuljtura/...

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8...

http://fantlab.ru/blogarticle20805

http://fantlab.ru/user20447/blog

http://fantlab.ru/blogarticle20636

http://fantlab.ru/blogarticle16289

http://www.facebook.com/groups/4727540061...

http://fantlab.ru/user20447/blogpage9

http://www.litkritika.by/categories/liter...

http://www.litkritika.by/categories/pisat...

https://be-x-old.wikipedia.org/wiki/%D0%A...

http://www.vsu.by/index.php/ru/component/...

http://solilit.narod.ru/kogut.html

Из энциклопедии "Літаратура і Мастацтва".1987.т.5.Фантастыка.

дзіцячая літ.

1.Агняцвет Э. — Чараўнік ляціць на Месяц.

2.Вольскі В — .Цудоўная дудка. Дзед і Жораў.

3.Дубоўка Ў. — Дзівосныя прыгоды. Жоўтая акацыя. Ганна Алелька. Штурмуйце будучыні аванпосты. І пурпуровых ветразяў...Народныя апавяданне. Кругі.

5.Лужанін М. — Хто робыць пагоду? Ведрыца. На новых прасторах.

6.Танк М. — Быліна пра касмічнае падарожжа Мураша Бадзіні.1979.

7.Баравікова Р. — Рамантычнае падарожжа на той свет.1994.п"еса. Пятля часу.1995.п"еса.

8.Дудзюк З. — Канікулы на астэроідзе.1994.п"еса.

9.Бачыла А. — Петя Сонцаў.1981

10.Радкевіч Я. — Пешшу праз Галактыку.1984.

11.Граховский С. Вася Веселкин летит на Луну. [Стихн. Для дошкольного возраста. Перевод с белорус. В. Тараса. Илл.: А. Волков. Минск, «Беларусь», 1965]. 15с. с илл. 27 см. 100.000 экз. 16 к.

Фант.элементы, рамантызм, сымвалізм, "нячысцікі"

1.Лукаш К. (Вашына К.П.) — Зоры вам вядомага горада. Тахвілін швагер. Нядоля Заблоцкіх. Пустадомкі.

2.Дунін — Марцінкевіч В. — Купала. Травіца брат — сястрыца.

3.Багушэвіч Ф. — Не ўсім адна смерць. Хцівец і скарб на святога Яна...

4.Купала Я. — У купальскую ноч. Адвечная песня. Сон на кургане. Зімою1906.Бай.

5.Колас Я. — Пад Новы год. Рыну. Няшчасная маці. Матчына прычытанне. Палеская легенда. Сымон-музыка. Донял (Казкі жыцця)     http://lib.rus.ec/a/6037    

6.Багдановіч М. — Страцім-лебедзь. У зачараваным царстве. Музыка.

7.Каганец К. — Наваседскае замчышча.

8.Чарот М. — Басыя на вогнішчы. На Купалле.

9.Ядвігін Ш. — Чортава ласка

10.Танк М. — Іван-да-Мар"я. Сцікс. Сказ пра Вяля.

11.Куляшоў А. — Кветка. Маці. Млын. Зямля. Шчасця. Балада пра вока.

12.Буйло К. — Дзень сканаў за гарой.

13.Гурыновіч А. — Месца нячыстае.

14.Сіпакоў Я.- Вадзянік.

15.Міровіч Е.- Машэка. Кастусь Каліноўскі. Каваль — ваявода.

16.Іпатава В. — Прадыслава.

17.Ялугін Э. — Мсціслаўцаў посах.

18.Рыпінскі А. — Нячысцік.

Также напечатал белорусскую балладу «Нечистик» (белор. «Нячысцік»); «Nieczyści, ballada białoruska» (Познань, 1853).

В 1859 году А. Ф. Рыпинский возвратился на родину. Работал над историей белорусской литературы.

В архиве Рыпинского сохранялся ранний список поэмы «Тарас на Парнасе» с указанием авторства Константина Вереницына, а также ряд других редких текстов (в том числе другая поэма Вереницына «Два дьявола»).

*********

Пасляваенны перыяд у творчай біяграфіі пісьменніка адзначаны стварэннем новых жанравых формаў — навукова-фантастычнай і аўтабіяграфічнай аповесцей.

   «Фантамабіль прафесара Цылякоўскага» (1954) — гэта, можна лічыць, трэці «заход» аўтара ў асваенні жанру навуковай фантастыкі: подступамі да яго з'явіліся фантастычная казка «Вандраванне па зорках» (1927) з цыкла «Піянерскія казкі», а затым — «Аповесць будучых дзён» (1932) — у жанры сацыяльнай утопіі.

   У аснову сюжэта аповесці «Фантамабіль прафесара Цылякоўскага» Я. Маўр паклаў арыгінальную фантастычную ідэю тэхнічнага плана — аб магчымасці выкарыстання энергіі чалавечай думкі: на крылах дзіцячай фантазіі (бо сіла яе значна большая, чым фантазіі дарослых), на яе энергіі адпраўляюцца ўнукі прафесара Цылякоўскага Светазар і Святлана ў далёкае падарожжа — спачатку ў Амерыку, потым на Месяц і Марс.

   У гэтай аповеці цяжкасці навукова-фантастычнага жанру пераадольваюцца больш паспяхова ў параўнанні з творамі папярэдняга перыяду: смялейшым стаў палёт фантазіі, больш арганічна стыкуюцца рэальнае і фантастычнае, у большай ступені адчуваецца апора на традыцыі папярэднікаў, перш за ўсё К. Цыялкоўскага як аўтара астранамічных аповесцей, А. Талстога, У. Обручава, а таксама прадстаўнікоў сусветнай класічнай фантастыкі — Ж. Верна, Г. Уэлса (у тэксце аповесці ёсць прамыя спасылкі на гэтых аўтараў).

   Я. Маўр пісаў пра палёт на Марс, калі жыла яшчэ надзея знайсці там разумнае жыццё, што яго героі пабывалі на Месяцы яшчэ да таго, як аўтаматычная міжпланетная станцыя «Луна-2» пакінула свой вымпел на гэтай планеце. Беларускі пісьменнік выступае як празарліўца, як прадказальнік (услед за Цыялкоўскім) эры касмічных палётаў. Але Я. Маўра цікавіць не столькі навуковая ідэя сама па сабе (хоць ён выкарыстоўвае вялікі пазнавальны матэрыял), колькі маральна-этычны і гуманістычны яе аспект, праблема чалавечых ўзаемаадносін, будучых кантактаў пры сусрэчы розных цывілізацый. Аднак аповесці прыкметна шкодзілі ідэалагічная зададзенасць вобразаў (асабліва дзяцей) і тая атмасфера «халоднай вайны», якая пануе ў творы: увесь раздзел пра наведванне дзецьмі Амерыкі напісаны адналінейна, у фельетонна-памфлетным плане.

http://belsoch.org/-pg=biograph&bio=1...

У канцы 20-х гадоў Янка Маўр «вяртаецца» з падарожжаў у далёкія краіны. Выкарыстаўшы традыцыйную ў літаратуры «рабінаанаду», ён цікава расказаў аб прыродных багаццях нашага беларускага Палесся. Яго аповесць «Палескія рабінзоны» ўжо даўыо пастаўлена юнымі чытачамі побач з самым першым «Рабінзонам», сгвораным Даніэлем Дэфо. Яна вучыць быць смелымі, упарта дамагацца мэты, адольваць усе цяжкасці. Нездарма ж у партызанскіх атрадах на Палессі одной з папулярных кніг былі «Палескія рабінзоны». Ды і сам аўтар лічыў гэту аповесць лепшай сваёй кнігай.

Уладаючы зайэдроснай творчай фантазіяй, Янка Маўр зрабіў досыць цікавую спробу зазірнуць у будучыню. Новую сваю кнігу ён так і назваў «Аповесць будучых дзён». На конкурсе на лепшы твор для дзяцей у 1930 годзе яна атрымала першую прэмік».

Складаецца аповесць э двух вельмі кантрасных частак. Першая з іх прысвечана жыццю працоўных Заходняй Беларусі пад панскім прыгнётам. Яна падаецца ў чыста рэалістычным плане. Другая частка — мастацкі вобраз светлай будучыні Савецкай Беларусі. Мары аб такой будучыні нарадзіліся ў пісьменніка ў пачатку перабудовы ссльскай гаспадаркі на новы, калгасны лад.

Не Усе, вядома, прадбачыў пісьменнік з дакладнасцю ў будучых днях пры сацыялістычным ладзе жыцця. Само жыццё потым зрабіла і робіць пэўныя папраўкі ў яго прадбачанні. А шмат што з таго, аб чым расказаў Янка Маўр у 1930 годзе, стала або становіцца зараз явай у нашых перадавых калгасах і саўгасах. Амаль не поўная замена ручной працы машынамі ўжо нікога з нас не дзівіць, як ае дзівіць апісаная лекцыя па тэлебачанні, пра якое тады яшчэ ніхто і не чуў. Гэта была ў той час толькі прыгожая мара, фантазія.

Магчыма, пазней аўтар эрабіў бы некаторую пераацэнку другой частка аповесці, сёе-тое паправіў бы і ў змесце, і ў мове, што ён рабіў з першымі творамі пры іх перавыдакні. На жаль, «Аповесць будучых дзён» не перавыдавалася, засталася ў першай аўтарскай рэдакцыі.

http://yankamavr.ru/articles/2-page-9.htm

Шамякiна, М.

  Люстэрка беларускай фантастыкi / М. Шамякiна // Лiтаратура i мастацтва. — 2007. — N 46. — С. 7

Аммон, М. У.

  Беларуская фантастыка ў кантэсце сусветнай літаратурнай традыцыі: гістарычны аспект [Текст] / М. У. Аммон // Известия Гомельского государственного университета имени Ф. Скорины. — 2013. — N 1. — С. 71-74 . — ISSN 1609-9672

Зенава, Г.

  Фантастычны жанр у сучаснай беларускай прозе / Г. Зенава ; Анатоль Верабей // Роднае слова. — 2006. — N 7. — С. 21-24

Грынiч, С.

  Белая дама з Лепеля ; Сем дзён на Кюуе ; Тост за Саргасава мора ; Проста атэiст : апавяданнi / Сташка Грынiч // Маладосць. — 2006. — N 9. — С. 45-60. — ; Сем дзён на Кюуе. — ; Тост за Саргасава мора. — ; Проста атэiст

Мiнскевiч, С.

  Падарожжа праз ... : апавяданне / Серж Мiнскевiч // Маладосць. — 2006. — N 9. — С. 64-70

Цвяткоу, У.

  Не усiм сняцца сны : фантастычная аповесць / Уладзiмiр Цвяткоу // Маладосць. — 2006. — N 9. — С. 71-118

Шамякiна, М.

  Рука Славы ; Кроу кратоу ; Агнi святога Эльма : апавяданнi / Марыя Шамякiна // Маладосць. — 2007. — N 3. — С. 14-25. — ; Кроу кратоу. — ; Агнi святога Эльма

Бычкоускi, А.

  Анамалiя : аповесць / Алесь Бычноускi // Маладосць. — 2007. — N 3. — С. 26-53

Саладоўнікаў, Станіслаў.

  "Следства працягваецца..." / Станіслаў Саладоўнікаў ; пер. з рус. М. Міхайлава // Полымя. — 2007. — N 10. — С. 122-137

Южык, М.

  Горад, якi яны засялiлi : фантастычная аповесць / Мiхась Южык // Маладосць. — 2007. — N 10. — С. 22-57

Паулухiн, А.

  Не кларк ; Варыянтнае бюро ; Томас Мор ; Як вы : апавяданнi / Андрэй Паулухiн // Маладосць. — 2007. — N 10. — С. 58-67. — ; Варыянтнае бюро. — ; Томас Мор. — ; Як вы

Ануфриев, Г.

  Рожденная мечтой : отечественная фантастика пережила свои "вискули" / Геннадий Ануфриев // Беларуская думка. — 2009. — N 3. — С. 110-114

Доп.точки доступа:

Армфельдт, (профессор Белорусской академии наук) \б. К.\; Никольский, \в.\; Мавр,, Янка \я.\; Янка, Мавр; Федоров, \и. М.\; Шитик, \в.\

Белаяр, С.

  Фатальная памылка : фантастычнае апавяданне / Сяргей Белаяр // Маладосць. — 2009. — N 10. — С. 6-13

Клiмянкоу, I.

  Паядынак : (фантазiя на шахматную тэму) : аповесць / Iван Клiмянкоу // Маладосць. — 2010. — N 4. — С. 8-38

Ануфрыеу, Г.

  Водблiскi : фантастычнае апавяданне / Генадзь Ануфрыеу // Маладосць. — 2010. — N 4. — С. 41-44

Белаяр, С.

  Жалезны воук : фантастычнае апавяданне / Сяргей Белаяр // Маладосць. — 2010. — N 4. — С. 44-52

Ауласенка, Г.

  Вася Лайдачкiн i iншапланецянiн : апавяданне / Генадзь Ауласенка // Маладосць. — 2010. — N 4. — С. 54-55

Солодовников, Станислав.

  Человек и мир : размышляя о белорусской фантастике / Станислав Солодовников // Неман. — 2010. — N 11. — С. 213-217

http://irbis.brsu.by/cgi-bin/irbis64r_12/...

У гэта_пятнічным "ЛіМе" 20.9. 10 г. артыкул Марыны Аммон "Чалавек у анатамічным зрэзе, альбо Спецыфіка сучаснай беларускай дыстопіі".

http://news.21.by/2007/08/01/91198.html

3. Зенава Г.М. Фантастыка ў беларускiх апавяданнях 80 – 90-х гг. // Весн. Бел. дзярж. ун-та, 1999, № 2. – С. 14 – 17.

4. Воранава Г. У краiне антыутопii // Полымя, 2001, № Х. – С. 267 – 311.

5. Мiнскевiч С. Па слядах яе вялiкасцi фантастыкi // Маладосць, 2005, № 3. – С. 115 – 118.

6. Смирнов А.Ю. Антиутопия в белорусской литературе (к постановке проблемы) // Куляшоўскiя чытаннi: (матэр. Мiжнарод. навук. канф.). – Магiлеў, 2007. – С. 52 – 54.

7. Саладоўнiкаў С. Поплеч з мараю // Маладосць, 1979, № 6. С. 157 – 163.

8. Паўлiхiн А. Цi iснуе беларуская фантастыка? // Маладосць, 2004, № 5. – С. 142 – 143.

****

http://c0ezh035.caspio.com/dp.asp?AppKey=...

бел | eng | рус

Аўтары / Authors / Авторы | Артыкулы / Articles / Статьи | NewsBy

Абгаварыць: Facebook | Fantlab.ru | Livejournal

Аўтар/Автор Назва/Название Аннотация Дата публикацииDescending Крыніца/Источник

Papyrus (Александр Михайлович)

О белорусской фантастике: первый... первая... впервые...

Обзор новинок (в частности, Виталий Радченко «Авессалом. Начало», Аляксей Шеін «Сем камянёў», Андрэй Лазар «Таварыства кнігалюбаў»)

Красавік 2016 Source View Details View Details

Васільева Алена

Як Baggins стаў Торбінсам

інтэрв'ю з перакладчыкам Толкіна, (перакладчык — Зьміцер Магілёўцаў)

Кастрычнік 2015 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Виктор Мартинович «Мова»

Рецензія/отзыв на роман

Студзень 2015 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Белорусская фантастика. Обзор четвёртый: Белорусская русскоязычная фантастика. Издано в Беларуси

Обзор авторов, которые публікауются в беларусских издательствах.

Кастрычнік 2014 Source View Details View Details

Грушэцкі Алег

Скрозь часы да далёкіх зорак

Кароткі агляд гісторыі беларускай фантастыкі

Кастрычнік 2014 Source View Details View Details

Антон Кашлікаў і Danila Berencef

Марціновіч: вялікае інтэрв’ю

інтэрв’ю з Марціновічам

Верасень 2014 Source View Details View Details

Шаўлякова Ірына Леанідаўна

Фантастыка як суровая рэальнасць

Агляд красавіцкага нумару "Маладосці", апавяданні К. Мядзведзевай, Ул. Гурыновіч, Д. Жугжды, С. Белаяра, Л. Юрагі, А. Беланожкі, М. Латышкевіч, Н. Канстанцінавай, А. Бязлепкінай, В. Лупасіна

Май 2014 Source View Details View Details

Рублеўская Людміла

Умирает ли художественный жанр научной фантастики?

Беседа Светланы Денисовой, Алены Белоножко, Людмилы Рублевской

Красавік 2014 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Фэнтези — это Толкиен. Зарубежная фэнтези на белорусском языке

Переводы фэнтези на беларусский.

Жнівень 2013 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Наберётся ли больше дюжины? Зарубежная научная фантастика на белорусском языке

Переводы зарубежной НФ на беларусский.

Ліпень 2013 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Белорусская фантастика. Обзор третий: Белорусская русскоязычная фантастика. Новые имена

Обзор белорусских русскоязычных писателей-фантастов 1999-2013. Учтены имеющие на своём счету хотя бы одну изданную книгу, относящуюся к научной фантастике или к фэнтези – роман или сборник рассказов.

Чэрвень 2013 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Обзор новинок белорусской фантастики за 2012 год

Обзор беларусскоязычных и русскоязычных новинок фантастики за 2012 год. Журнальные публикации, участие в сборниках и антологиях не учитывается.

Студзень 2013 Source View Details View Details

Латышкевіч Маргарыта

Персанажны код хранатопу сучаснага беларускага фэнтазі (на матэрыяле зборніка «Люстэрка Сусвету»)

Беларускае фэнтазі, разгляд апавяданьняў С. Бычкоўскага «Нашчадкі неўраў», «Клинок волколака» C. Дразда, Н. Новаш «Ночь святого Христофора».

Лістапад 2012 Source View Details View Details

Сударава Iна

Творчасць і танкі

Размова з Анатолем Драздовым і Андрэем Мураўёвым пра раман "Непрощенные"

Чэрвень 2012 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Фантастика на белорусском: Один плюс один, или Итоги 2011 года

Обзор русскоязычных новинок фантастики за 2011 год. Журнальные публикации, участие в сборниках и антологиях не учитывается.

Чэрвень 2012 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Белорусская фантастика: Чёртова дюжина, или Итоги 2011 года

Обзор беларусскоязычных новинок фантастики за 2011 год. Журнальные публикации, участие в сборниках и антологиях не учитывается.

Чэрвень 2012 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Интервью с Евгением Дроздом

Чэрвень 2012 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Интервью с Александром Силецким и Натальей Новаш

Май 2012 Source View Details View Details

Кашара Аляксандр

Звужэнне будучыні

Агульныя разважаньня пра лёс беларускай фантастыкі. Болей пра 2004-2010 гады, ёсьць трошкі пра ранейшыя творы.

Сакавік 2012 Source View Details View Details

Силецкий Александр

Фантастика — жанр серьезный

Самоинтервью. Писатель — о своей семье, о фантастике, о Беларуси...

Студзень 2012 Source View Details View Details

Шамякина Славяна

Модификации сказочных образов в литературе фэнтези

На примере произведений А. Сапковского, М. Успенского, О. Громыко («О бедном Кощее замолвите слово», «Кому в Навьем царстве жить хорошо»), Г. Л. Олди, А. Белянина

Лістапад 2011 Source View Details View Details

Сединина-Барковская Юлия

Модели взаимоотношений людей и мифологических существ в современной фантастической литературе

(на материале произведений о. Громыко и г. Л. Олди)

Лістапад 2011 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Белорусская фантастика. Обзор второй: Белорусская русскоязычная фантастика

Обзор русскоязычной фантастики, авторов Советского времени и "волны" 80-х.

Кастрычнік 2011 Source View Details View Details

Papyrus (Александр Михайлович)

Белорусская фантастика. Обзор первый: Беларуская беларускамоўная фантастыка

Обзор беларусской фантастики, опубликованной на беларусском языке. Период — от возниквноения жанра — до начала 2011го года.

Май 2011 Source View Details View Details

Тявловский Андрей

Литературные поколения: диалог или конфронтация?

Ответ одного из участников опроса, сравнение Брайдера-Чадовича «Гражданин преисподней» и Глуховского "Метро 2033"

Красавік 2011 Source View Details View Details

Кашара Аляксандр

Консервированные мечты: О современной белорусской фантастике

Обзор серии "Белорусская современная фантастика" от Харвеста (А. Силецкий, В. Куличенко, А. Соколов, А. Алешкевич, С. Цеханский, Е. Дрозд)

Студзень 2011 Предоставлена автором. View Details View Details

Лапіцкая Алеся

Сучасныя фантасты, «трапленцы» і Караткевіч

Размова А. Сілецкага, А. Драздова, А. Мураўева, У. Куліченка пра альтэрнатыўную гісторыю

Снежань 2010 Source View Details View Details

Сединина-Барковская Юлия

Образы кентавров и их функции в современной фантастической литературе

(на материале произведений О. Громыко, Г. Л. Олди, А. Валентинова)

Лістапад 2010 Source View Details View Details

Солодовников Станислав

Человек и мир

Обзор 12-томного издания белраусской фантастики от "Харвеста".

Лістапад 2010 Source View Details View Details

Голубович Н. В.

Социальная фантастика М. Булгакова и В. Гигевича

Рассмотрение повестей «Роковые яйца» и «Собачье сердце» М. Булгакова и «Корабль» и «Пабаки» В. Гигевича.

Студзень 2010 Source View Details View Details

Артамонаў Г. А.

Нацыянальныя асаблівасці развіцця сучаснай масавай літаратуры (на матэрыяле амерыканскай і беларускай прозы)

Праблемы сучаснай беларускай масавай літаратуры, у тым ліку фантастыкі, разглядаецца раман В. Станкевіча

Кастрычнік 2009 Source View Details View Details

Ануфриев Геннадий

Рожденная мечтой

Очерк истории беларусской фантастики, начало — подробнее, с 1980х штрихами.

Сакавік 2009 Source View Details View Details

Шумко В. В.

Концепция развития русской и белорусской фантастической прозы

Развитие фантастики, русской и беларусской, очень кратко — от 1820х до 2008.

Студзень 2008 Source View Details View Details

Грышкевіч Сяргей

Несуцяшальны дыягназ, альбо У пошуках страчанай радзімы (Першая частына)

Агляд творчасці Юры Станкевіча (“Апладненьне ёлупа”, “Пятая цэнтурыя, трыццаць другі катрэн”, “Лавец сьвятла поўні”)

Май 2007 Source View Details View Details

Грышкевіч Сяргей

Несуцяшальны дыягназ, альбо У пошуках страчанай радзімы (Другая частка)

Агляд творчасці Юры Станкевіча (“Сатырыкон”, “Партрэт выпускніка на фоне “адлігі”, “Эрыніі”)

Май 2007 Source View Details View Details

Мінскевіч Серж

Зорныя дарогі "Фантаста"

Агляд твораў Андрэя Паўлухіна «Хуткадзейнасць», Алесь Бычкоўскі «Муары Лідлу», Алеся Аляшкевіча «Век Вадаліва», «Даліна дзвюх поўняў»

Сакавік 2007 Source View Details View Details

Паўлухiн Андрэй

Фата моргана на мяжы тысячагоддзяў

Агляд беларускіх часопісаў фантастыцы, 1990-2004.

Лістапад 2005 Source View Details View Details

Шидловская Светлана

Мы сами создали этот тупик

Рассуждения про фантастику, в частности, про "Рождение волшебницы" Валентина Маслюкова

Верасень 2005 Source View Details View Details

Рэм Татьяна

Стоит прислушаться к прогнозам фантастов

Интервью с Владимиром Цветковым

Чэрвень 2005 Source View Details View Details

Силецкий Александр

Общипанные крылышки мечты

Рассуждения о состоянии фантастики

Студзень 2005 Была размещена на сайте Литературной газеты View Details View Details

Карлюкевич Алесь

Дзержинский затворник

О Юрии Брайдере

Снежань 2004 Source View Details View Details

Рублеўская Людміла

От шляхтича Завальни до гоблина в пальто

Краткий обзор беларусской фантастики от XIX века до начала XXI.

Лістапад 2004 Source View Details View Details

Паўлухiн Андрэй

Цi iснуе беларуская фантастыка?

Беларуская фантастыка ў 1990-2004м, коратка.

Май 2004 Source View Details View Details

Шумко В. В.

Современная белорусская фантастика

Разбор произведений Валерия Строкина ("Баловень судьбы", "Сага о голубой планете", "Я – Степан Разин") и А. Геращенко ("Тени из преисподней", Ночь быстрой луны").

Студзень 2004 Source View Details View Details

Малиновский Сергей

Майор милиции написал «Евангелие от Тимофея»

Разговор с Юрием Брайдером

Кастрычнік 2003 Source View Details View Details

Ларионов Владимир

Пессимистическая комедия

Рецензия на роман Юрия Брайдера и Николая Чадовича «Жизнь Кости Жмуркина, или гений злонравной любви».

Жнівень 2001 Source View Details View Details

Дрозд Евгений

Три волны белорусской фантастики

13 авторов, 3 волны, от Янки Мавра до 2000 года

Студзень 2000 Source View Details View Details

не известен

Хорошую историю жалко обрывать

Юрий Брайдер, Николай Чадович. Ответы на вопросы читателей

Кастрычнік 1998 Source View Details View Details

не известен

Интервью с Николаем Чадовичем (Минск)

Интервью с Николаем Чадовичем :)

Верасень 1991 Source View Details View Details

Солодовников Станислав

Обещания и надежды: О фантастике вообще и в частности: [На примере белорусской литературы]

Мысли о НФ в целом, разбор рассказов Ю. Брайдера и Н. Чадовича «Опасное лекарство», Е. Дрозда «Эффект присутствия», Б. Зеленского «Адепты адаптации», Н. Новаш «Непрочитанная тетрадь», В. Цветкова «Второе лето»

Лістапад 1984 Absent. View Details View Details

Барцевич Вадим

Должна быть!

Обзор беларусской НФ 1950-1975 (Я. Мавр, К. Крапива, В. Шитик, М. Гамолко, А. Адамович) и общие рассуждения про НФ.

Красавік 1976 Source